Позначка: Вибори

Перенесення виборів ректора в ХПІ: причини та обставини

Вибори ректора до Національного технічного університету «ХПІ» перенесені на 7 жовтня через низьку явку викладачів та студентів, що пов’язано з обставинами воєнного стану та евакуацією.

У НТУ «ХПІ» пояснили причину переносу виборів ректора до жовтня. Згідно з офіційними даними, понад третина викладачів та 80% студентів перебувають за межами міста. Це стало ключовим фактором, що вплинув на рішення.

За даними університету, на перенос виборів вплинула ситуація з явкою. У Харкові зараз перебуває менше 65% науково-педагогічних працівників. Понад 600 осіб (35%) тимчасово відсутні через зруйноване житло, безпекові ризики або виїзд за кордон. Ситуація зі студентами також складна: із 8462 осіб денної форми близько 80% не проживають у місті.

Специфіка Військового інституту танкових військ також була врахована. Курсанти та працівники інституту через воєнний стан перебувають у різних регіонах України.

Університет обговорював це питання на Конференції трудового колективу ще 17 листопада 2025 року, а потім надсилав листи до МОН (22 грудня 2025 року та 23 лютого 2026 року). У листуванні йшлося про ризик низької явки, що поставив би під сумнів легітимність виборів, а також про складність забезпечення безпеки учасників.

Міністерство освіти врахувало ці аргументи та ухвалило рішення перенести вибори на 7 жовтня. У ХПІ запевнили, що продовжать підготовку до виборчого процесу згідно із законодавством і своєчасно інформуватимуть громадськість.

Раніше працівники ХПІ висловлювали обурення таким рішенням МОН.

У ХПІ висловили стурбованість щодо перенесення виборів ректора

Працівниця НТУ «ХПІ» висловлює стурбованість щодо перенесення виборів ректора та закликає колег до активних дій, наполягаючи на проведенні виборів у березні.

Працівниця НТУ «ХПІ» засуджує рішення Міністерства освіти щодо перенесення виборів ректора на жовтень. За словами працівниці, інші харківські виші вже завершили процес виборів. Згідно з інформацією, Міністерство освіти видало наказ про перенесення виборів з 19 березня на 7 жовтня, мотивуючи це листом університету від 23 лютого. У колективі цього не зрозуміли. Працівниця ХПІ запитує, чому інші виші змогли провести вибори вчасно, а у її університеті ситуація затягується. Вона наводить перелік інших харківських вишів, де вибори відбулися у 2026 році. У ХПІ вибори мали відбутися 19 березня, але їх перенесли на жовтень. «Ми не хочемо «призначень», ми хочемо виборів у березні! Харків – це місто освіти. Політехніки – це люди зі сталевими нервами. Але сьогодні ми відчуваємо, що наш університет стоїть на порозі тривожних змін», – йдеться в її заяві. Авторка наголошує, що «немає нічого більш постійного, ніж тимчасове», і закликає колег не мовчати. НТУ «ХПІ» – один із найстаріших технічних університетів України, заснований 1885 року. Конкурс на посаду ректора оголошується Міністерством освіти і науки. Попередній наказ про вибори датований 23 жовтня 2025 року. Новий наказ переносить дату на 7 жовтня 2026-го.

Новий ректор Харківського авіаційного інституту

Олексій Литвинов став новим ректором Національного аерокосмічного університету “Харківський авіаційний інститут” після виборів, що відбулися 27 лютого 2026 року.

27 лютого 2026 року в Національному аерокосмічному університеті “Харківський авіаційний інститут” відбулися вибори ректора.

Як передає “Думка”, про це повідомив Національний аерокосмічний університет. В університеті розповіли, що у голосуванні взяли участь 664 особи із можливих 848. Таким чином, участь у голосуванні взяли 78% виборців, що перевищує необхідний 50-відсотковий поріг. Вибори відбулися.

Результати голосування:
Зайцев Віталій Єгорійович — 110 голосів (12,97% від загальної кількості виборців)
Литвинов Олексій Миколайович — 507 голосів (59,78% від загальної кількості виборців)

Відповідно до Закону України “Про вищу освіту”, постанови Кабінету Міністрів України №726 від 5 грудня 2014 року та внутрішніх положень університету переможцем виборів на посаду ректора Національного аерокосмічного університету “Харківський авіаційний інститут” обрано Литвинова Олексія Миколайовича.

Як написав на своїй сторінці у Фейсбуці Олексій Литвинов, він виконував обов’язки ректора 2,5 роки і результат виборів – це “оцінка результатів і ініціатив, започаткованих або підтриманих ним”. Також новообраний ректор повідомив про свої перші кроки на посаді: “На початку тижня проведу ректорат, заслухаю деканів. Перевірю, як просувається будівництво захищеного простору під Літакобудівним корпусом. Обговорюватиму ключові питання нового набору – це зараз надважливо”.

Вибори ректора ХНАДУ відбудуться у травні

Міністерство освіти і науки оголосило конкурс на посаду ректора ХНАДУ, вибори відбудуться 21 травня 2026 року.

Міністерство освіти і науки України оголосило конкурс на посаду ректора ХНАДУ — харківського вишу, який готує фахівців для автомобільної та дорожньої галузей, вибори – 21 травня. Про це “Думці” стало відомо з наказу Міністерства освіти і науки України. За даними з документа, Міністерство освіти і науки офіційно оголосило конкурс на заміщення посади ректора Харківського національного авто-дорожнього університету. Відповідний наказ підписали 20 лютого. Конкурс оголошено на підставі звернення самого університету та рішення виборчої комісії. Документи від охочих очолити виш прийматиме департамент кадрового забезпечення МОН. Там же перевірятимуть, чи відповідають претенденти вимогам Закону України “Про вищу освіту”. Після цього кандидатури передадуть до університету для проведення виборів. Вибори ректора Харківського національного автомобільно-дорожнього університету провести 21 травня 2026 року. Оголошення про конкурс вже мають оприлюднити на офіційному сайті міністерства. Довідка. Харківський національний автомобільно-дорожній університет (ХНАДУ) — один із провідних технічних закладів вищої освіти України. Заснований 1930 року. Готує фахівців для автомобільного транспорту, дорожнього будівництва, логістики та суміжних галузей. Наразі ректором ХНАДУ є Віктор Богомолов.

У Харкові не обрали ректора автомобільно-дорожнього університету

У Харкові не вдалося обрати нового ректора для автомобільно-дорожного університету після завершення виборчого процесу, в якому брали участь Віктор Богомолов та Антон Холодов.

У Харківському автомобільно-дорожньому університеті не змогли обрати ректора. Про це “Думка” дізналася з протоколу засідання оргкомітету. За даними документа, жоден з кандидатів не зміг набрати більше 50% голосів, тому вибори визнаються такими, що не відбулися. У другому турі за посаду ректора ХНАДУ змагалися діючий ректор доктор технічних наук, професор Віктор Богомолов, та доцент, кандидат технічних наук Антон Холодов. За підсумками голосування за Віктора Богомолова проголосувало 212 виборців (49,9%), за Антона Холодова – 204 віборці (48%), ще 7 виборців не підтримали жодного кандидата. Тож, на підставі пункту 3.35 “Положення про порядок обрання ректора ХНАДУ” вибори ректора ХНАДУ вважаються, що не відбулися.

Обговорення системи виборів до Верховної Ради України

Голова партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко повідомив, що обговорення системи виборів до Верховної Ради України почнеться через місяць на Робочій групі у парламенті. Зараз обговорюються технічні аспекти та організаційні питання, пов’язані з виборами.

Питання про систему, за якою відбуватимуться вибори в особливий період або перші повоєнні вибори до Верховної Ради України, почнуть обговорюватися на Робочій групі у парламенті приблизно через місяць. Про це сказав голова партії “Слуга народу”, перший заступник голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, відповідаючи на питання кореспондента “Думки” про те, за якою системою можуть проходити перші повоєнні парламентські вибори в Україні.

“Я вважаю, що зараз дуже рано говорити саме про формат парламентських виборів. Тому що взагалі про вибори зараз ми так не говоримо. У нас є Робоча група, дійсно. Але навіть на Робочій групі ми поки що не обговорювали систему. Можливо, це буде через кілька тижнів – місяць. Тому що, бачите, це не настільки актуальне питання”, – сказав Корнієнко.

Він підкреслив, що зараз триває обговорення технічних моментів наступних виборів.

“Набагато актуальніше питання, як забезпечити участь у виборах нашим внутрішньо переміщеним особам, дуже багато з яких досі мають виборчі адреси вже на окупованій території, а перебувають фізично, наприклад, на підконтрольній території. Це питання голосування військовослужбовців. Це величезний виклик. Стільки військовослужбовців в Україні ще не було, тому попередні підходи не повністю забезпечать їх право голосувати і бути обраним. І це, звичайно ж, закордонні українці. Величезна дискусія, кілька дискусій: і як їм дати голосувати фізично, технічно, тому що немає такої інфраструктури за кордоном. І, звичайно, політичні дискусії: наскільки їм давати брати участь у виборах, до якої межі, чи дозволяти балотуватися, чи тільки голосувати. Величезна дискусія. Ці всі дискусії зараз відбуваються, звичайно, питання адміністрування, питання участі – неучасті представників заборонених партій. Тут дуже багато питань”, – сказав Корнієнко.

Політик відмовився коментувати хід переговорного процесу та можливість забезпечення 60-денного припинення вогню для проведення виборів.

“Ми чули вчора результати переговорів. Відповідно до нашої внутрішньої політики і відповідно до певних документів, указів президента, переговорна група сама комунікує свою діяльність, усе, що там відбувалося. Я можу тільки як політик давати певні оцінки. Свої оцінки щойно зі сцени я давав: переговорний процес іде, дуже добре, що в нас є ці надії на мир в цьому році, але він має бути абсолютно зрозумілий, прийнятний українцям”, – сказав віце-спікер Ради.

Нагадаємо, що після заяв Білого дому про необхідність проведення виборів в Україні за дорученням президента України Володимира Зеленського була створена парламентська Робоча група з підготовки законодавчих пропозицій щодо виборів в особливий або повоєнний період. Минулого тижня робоча група обговорила проміжні напрацювання двох профільних підгруп. 21 липня 2019 року останні передвоєнні вибори до Верховної Ради України відбулися за змішаною системою: половина парламенту обиралася за партійними списками, друга половина – на мажоритарних округах.

Юрія Бойчука переобрали ректором ХНПУ імені Сковороди

Юрій Бойчук отримав другий термін на посаді ректора ХНПУ імені Сковороди після переобрання на виборах 21 січня. Явка на виборах склала 76,38%.

Юрій Бойчук отримав другий термін на посаді ректора Харківського національного педагогічного університету імені Сковороди.

Ключові моменти виборів

  • 21 січня відбулися вибори ректора ХНПУ імені Сковороди.
  • Юрій Бойчук переобраний на посаду керівника вишу на новий термін.
  • За його обрання проголосували 392 виборці – 74,66% від загальної кількості учасників.
  • Явка на виборах склала 76,38%.

Кандидатуру Бойчука на посаду ректора вніс Міністерство освіти і науки України. Раніше Бойчук працював у університеті з кінця 1980-х років, обіймаючи різні посади, включаючи посаду професора кафедри спеціальної педагогіки.

Вибори ректора в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого: Анатолій Гетьман бачить шанси на продовження терміну

Вибори ректора в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого відбудуться 15 січня. Кандидатом на посаду є діючий ректор Анатолій Гетьман.

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого (НУЮІЯМ) оголосив про проведення виборів ректора. Оголошення відбулося на офіційному сайті університету, і голосування заплановано на четвер, 15 січня.

Згідно з планом, голосування проходитиме з 9:00 до 15:00 в університетських приміщеннях. Участь у виборах можуть взяти усі наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники університету.

Кандидатом на посаду ректора, який був висунутий університетом, є Анатолій Гетьман – діючий ректор НЮУІЯМ. Професор Гетьман є досвідченим юристом і академіком, чия кар’єра на базі університету продовжується з 2020 року.

Анатолій Гетьман є кандидатом на посаду ректора, обіймає посаду ректора НЮУІЯМ з 2020 року. Автор понад 400 наукових праць. Встановив низку нагород та досягнь.