Позначка: ХПІ

У ХПІ за добу створюють роботів для гуманітарного розмінування

У Харківському політехнічному інституті розробляють наземні роботизовані комплекси для гуманітарного розмінування, які можна надрукувати на 3D-принтері всього за добу.

У Харківському політехнічному інституті триває розробка наземних роботизованих комплексів, призначених для гуманітарного розмінування. Про це повідомив доктор технічних наук, професор, член-кореспондент НАН України та виконувач обов’язків проректора НТУ “ХПІ” з наукової роботи Олексій Ларін під час інтерв’ю виданню “Думка”.

Нещодавно виш уклав меморандум про партнерство з Центром гуманітарного розмінування при ДСНС у Харкові. У межах цієї угоди сторони планують здійснювати інформаційно-просвітницьку діяльність серед студентів і викладачів, а також спільно реалізовувати дослідницькі ініціативи.

Одним із ключових напрямків є застосування адитивних технологій і 3D-друку для виготовлення допоміжного спорядження для саперів. За словами Олексія Ларіна, це дозволяє створювати легкі, недорогі та практично одноразові вироби, які підвищують безпеку та ефективність роботи саперів.

Другим важливим напрямком є виявлення та розпізнавання вибухонебезпечних предметів. Фахівці ХПІ розробляють системи об’єднання даних із різних сенсорів, зокрема інфрачервоних, електромагнітних та стандартних відеотрансляцій. Штучний інтелект обробляє цю інформацію, допомагаючи точно визначати зони можливого розташування небезпечних речовин.

Крім того, в інституті конструюють наземні роботизовані комплекси гуманітарного призначення. Зокрема, йдеться про колісні машини, розраховані на застосування у важкодоступних або ризикованих для людей місцях.

Проректор зазначив, що на одній із кафедр університетська команда здатна за добу надрукувати малий колісний транспортний засіб на звичайному 3D-принтері та передати його далі. Такий робот керується дистанційно, здатний пересуватися та виконувати необхідні завдання.

За словами Олексія Ларіна, вартість такого пристрою є мінімальною, при цьому він здатен реально рятувати людські життя. У цьому напрямку також створюють програмне забезпечення, системи управління, засоби зв’язку та механічну частину комплексів. Серед потенційних завдань таких роботів — проведення інспекцій та взаємодія з маніпуляторами поблизу вибухонебезпечних об’єктів.

Додатково ХПІ та Центр гуманітарного розмінування планують створити спільний проєкт — гру у віртуальній реальності, розроблену для навчання дітей правилам безпечної поведінки з вибухонебезпечними предметами. У разі отримання фінансування університет готовий виробити цю гру та передати її для дитячого навчання.

Фінансування наукових досліджень НТУ “ХПІ”: понад 62 мільйони гривень від Міністерства освіти

НТУ “ХПІ” у 2026 році реалізовує 49 проєктів за конкурсним фінансуванням від Міносвіти на суму 62,7 млн грн, про що розповів в.о. проректора Олексій Ларін.

У 2026 році Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” реалізовує 49 активних проєктів, які за результатами конкурсів забезпечені фінансуванням від Міністерства освіти і науки на загальну суму 62,7 мільйона гривень. Про це повідомив доктор технічних наук, професор, член-кореспондент НАН України та виконувач обов’язків проректора виші з наукової роботи Олексій Ларін під час інтерв’ю виданню “Думка”. За його словами, міністерство організовує два головні щорічні конкурсні відбори — для наукових досліджень та для молодих науковців, причому всередині основного конкурсу існують окремі підсекції, що охоплюють фундаментальні, прикладні та розробницькі напрями. Проректор зазначив, що здобуті на цих конкурсах кошти складають основу фінансування університету у поточному році. Додатково до цього, Національний фонд досліджень України виділив виші понад 10 мільйонів гривень на виконання кількох фундаментальних наукових робіт. Окрім державного фінансування, виш залучений до виконання окремих прикладних і грантових досліджень, що виконуються на запит промислових підприємств, а також бере участь в міжнародних грантових програмах. Зокрема, представник університету згадав про двосторонні ініціативи, наукові розробки за підтримки Північноатлантичного альянсу та глобальні світові програми фінансування науки. Олексій Ларін поінформував про приєднання ХПІ до європейської рамкової програми Horizon Europe, старт участі в якій заплановано на 2027 рік: харківський заклад вищої освіти увійде до складу консорціуму, що реалізуватиме проєкт у галузі мікроелектроніки. Він також акцентував, що сучасні європейські наукові гранти зосереджені на ключових пріоритетах, серед яких виділяються нано- та мікротехнології в електронній промисловості, штучний інтелект, центри обробки даних і високопродуктивні обчислення. Серед інших пріоритетних напрямів фінансування значаться водневі та низьковуглецеві технології, розподілені обчислення, а також концепція циркулярної економіки. Як пояснив Ларін, значна увага європейських дослідників приділяється екологічній тематиці та проблемам утилізації й переробки відходів задля включення їх у єдиний замкнений цикл. Водночас питання альтернативних джерел енергії, хоч і залишаються актуальними, на сьогодні не розглядаються як першочерговий пріоритет.

Перенесення виборів ректора в ХПІ: причини та обставини

Вибори ректора до Національного технічного університету «ХПІ» перенесені на 7 жовтня через низьку явку викладачів та студентів, що пов’язано з обставинами воєнного стану та евакуацією.

У НТУ «ХПІ» пояснили причину переносу виборів ректора до жовтня. Згідно з офіційними даними, понад третина викладачів та 80% студентів перебувають за межами міста. Це стало ключовим фактором, що вплинув на рішення.

За даними університету, на перенос виборів вплинула ситуація з явкою. У Харкові зараз перебуває менше 65% науково-педагогічних працівників. Понад 600 осіб (35%) тимчасово відсутні через зруйноване житло, безпекові ризики або виїзд за кордон. Ситуація зі студентами також складна: із 8462 осіб денної форми близько 80% не проживають у місті.

Специфіка Військового інституту танкових військ також була врахована. Курсанти та працівники інституту через воєнний стан перебувають у різних регіонах України.

Університет обговорював це питання на Конференції трудового колективу ще 17 листопада 2025 року, а потім надсилав листи до МОН (22 грудня 2025 року та 23 лютого 2026 року). У листуванні йшлося про ризик низької явки, що поставив би під сумнів легітимність виборів, а також про складність забезпечення безпеки учасників.

Міністерство освіти врахувало ці аргументи та ухвалило рішення перенести вибори на 7 жовтня. У ХПІ запевнили, що продовжать підготовку до виборчого процесу згідно із законодавством і своєчасно інформуватимуть громадськість.

Раніше працівники ХПІ висловлювали обурення таким рішенням МОН.

ХПІ досяг рекордного фінансування та процвітає інноваціями у 2025 році

НТУ «ХПІ» досяг рекордного фінансування в 2025 році, що сприяло розширенню наукових досліджень, створенню стартапів та розвитку інноваційних проектів. Університет зайняв провідні позиції в рейтингах.

У 2025 році Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» (ХПІ) отримав рекордні 110 мільйонів гривень на наукові дослідження. Це на 15% більше, ніж у попередньому році, що стало можливим завдяки активному залученню міжнародних грантів та підтримці інновацій.

У результаті цього фінансування було розширено прикладні дослідження, підтримано створення чотирьох центрів колективного користування, а також було опубліковано близько 1000 наукових статей та видано понад 100 монографій. Університет також забезпечив високі рейтинги своїх журналів у базі Scopus.

Особливим моментом стала організація онлайн-лекцій двох лауреатів Нобелівської премії для студентів та викладачів. Крім того, ХПІ активно розвиває стартапи та молоді таланти, створивши 65 проектів та завершивши другу «StartUP» школу для школярів.

Університет здобув значні нагороди, зокрема Премію Президента України для молодих учених, яка була присуджена сімому досліднику. ХПІ лідирує в рейтингу за інженерно-технологічним напрямом та входить до топ-5 українських ЗВО за природничо-математичними дисциплінами.

Розширюється міжнародна співпраця через проєкти Horizon Europe, EURATOM, НАТО та Erasmus+. Інноваційна екосистема ХПІ включає стартап-центр SPARK, «StartUP» школу, Всеукраїнський фестиваль інновацій та «Науковий парк НТУ ХПІ», які підтримують наукові та підприємницькі ініціативи.

Успіхи 2025 року заклали міцний фундамент для подальших досягнень в університеті.

Герої ХПІ: Випускник ЗСУ загинув у бою за Україну

На жаль, у боях за Україну загинув випускник Харківського політехнічного інституту, який став добровольцем та приєднався до ЗСУ. Університет висловлює глибокі співчуття родині та друзям.

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» з сумом повідомляє про загибель випускника, який став добровольцем та приєднався до лав Збройних Сил України. Сергій Литвиненко загинув під час виконання бойового завдання в районі Харкова.

Литвиненко вступив до ЗСУ у 2022 році та від свідомості приєднався до захисту країни, віддаючи понад три роки свого життя боротьбі за незалежність та безпеку України. Його останній бій стався на території Харківської області.

Університет висловлює глибокі співчуття родині та друзям загиблого. Сергій Литвиненко був випускником кафедри педагогіки і психології управління соціальними системами імені академіка Зязюна, а також чоловіком старшої викладачки кафедри електричних апаратів Вікторії Литвиненко.

Смерть академіка Анатолія Шидловського: Великий вчений та наставник відійшов у віці 93 років

Академік Анатолій Шидловський, видатний вчений у галузі електроенергетики, помер у віці 93 років. Він був наставником для багатьох молодих дослідників і зробив вагомий внесок у розвиток української та світової електроенергетики.

Народний науковий діяч України, академік Анатолій Шидловський, відомий вчений у галузі електроенергетики та електротехніки, відійшов у віці 93 років.

За даними Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (ХПІ), академік Шидловський помер 30 грудня 2025 року. Він був видатним фахівцем, який протягом багатьох років присвятив себе розвитку української електроенергетики.

Академік Шидловський був почесним доктором ХПІ та активно співпрацював з університетом, підтримував молодих науковців та сприяв міжнародним проектам.

Його наукові роботи стали основою для розвитку української та світової електроенергетики. Колектив ХПІ вважає його не лише видатним вченим, але й наставником та надійним партнером, чия мудрість та досвід будуть завжди актуальними для університетської спільноти.

Університет висловлює глибокі співчуття родині та друзям академіка Шидловського.