Перенесення виборів ректора в ХПІ: причини та обставини

Вибори ректора до Національного технічного університету «ХПІ» перенесені на 7 жовтня через низьку явку викладачів та студентів, що пов’язано з обставинами воєнного стану та евакуацією.

У НТУ «ХПІ» пояснили причину переносу виборів ректора до жовтня. Згідно з офіційними даними, понад третина викладачів та 80% студентів перебувають за межами міста. Це стало ключовим фактором, що вплинув на рішення.

За даними університету, на перенос виборів вплинула ситуація з явкою. У Харкові зараз перебуває менше 65% науково-педагогічних працівників. Понад 600 осіб (35%) тимчасово відсутні через зруйноване житло, безпекові ризики або виїзд за кордон. Ситуація зі студентами також складна: із 8462 осіб денної форми близько 80% не проживають у місті.

Специфіка Військового інституту танкових військ також була врахована. Курсанти та працівники інституту через воєнний стан перебувають у різних регіонах України.

Університет обговорював це питання на Конференції трудового колективу ще 17 листопада 2025 року, а потім надсилав листи до МОН (22 грудня 2025 року та 23 лютого 2026 року). У листуванні йшлося про ризик низької явки, що поставив би під сумнів легітимність виборів, а також про складність забезпечення безпеки учасників.

Міністерство освіти врахувало ці аргументи та ухвалило рішення перенести вибори на 7 жовтня. У ХПІ запевнили, що продовжать підготовку до виборчого процесу згідно із законодавством і своєчасно інформуватимуть громадськість.

Раніше працівники ХПІ висловлювали обурення таким рішенням МОН.

Термомодернізація корпусу харківського вишу: масштабний проект на 150 млн грн

Харківський політехнічний інститут розпочав масштабний проект з термомодернізації корпусу У-2, на який виділено 150 млн грн. Роботи плануються до кінця 2027 року.

У національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» розпочнеться термомодернізація корпусу У-2. На реалізацію проекту виділено майже 150 млн грн. За даними Харківського антикорупційного центру, університет оголосив тендер на утеплення корпусу вартістю 147 млн грн.

Для підвищення рівня енергоефективності заплановано виконати комплексну термомодернізацію, яка включає:

Стан будівлі загалом задовільний, проте потребує ремонту. На корпусі пошкоджений захисний шар бетону, на арматурі є елементи корозії через зволоження, фізичний знос та відсутність своєчасного ремонту. Частково пошкоджені скління вікон та дверей внаслідок бойових дій. Роботи планують завершити до кінця 2027 року.

У ХПІ висловили стурбованість щодо перенесення виборів ректора

Працівниця НТУ «ХПІ» висловлює стурбованість щодо перенесення виборів ректора та закликає колег до активних дій, наполягаючи на проведенні виборів у березні.

Працівниця НТУ «ХПІ» засуджує рішення Міністерства освіти щодо перенесення виборів ректора на жовтень. За словами працівниці, інші харківські виші вже завершили процес виборів. Згідно з інформацією, Міністерство освіти видало наказ про перенесення виборів з 19 березня на 7 жовтня, мотивуючи це листом університету від 23 лютого. У колективі цього не зрозуміли. Працівниця ХПІ запитує, чому інші виші змогли провести вибори вчасно, а у її університеті ситуація затягується. Вона наводить перелік інших харківських вишів, де вибори відбулися у 2026 році. У ХПІ вибори мали відбутися 19 березня, але їх перенесли на жовтень. «Ми не хочемо «призначень», ми хочемо виборів у березні! Харків – це місто освіти. Політехніки – це люди зі сталевими нервами. Але сьогодні ми відчуваємо, що наш університет стоїть на порозі тривожних змін», – йдеться в її заяві. Авторка наголошує, що «немає нічого більш постійного, ніж тимчасове», і закликає колег не мовчати. НТУ «ХПІ» – один із найстаріших технічних університетів України, заснований 1885 року. Конкурс на посаду ректора оголошується Міністерством освіти і науки. Попередній наказ про вибори датований 23 жовтня 2025 року. Новий наказ переносить дату на 7 жовтня 2026-го.

Чеські університети відкривають двері для українських студентів безкоштовно

Українські студенти отримають шанс навчатися в чеських університетах безкоштовно, за умови володіння чеською мовою.

Українські студенти матимуть можливість навчатися в державних університетах Чехії без плати за навчання. Згідно з повідомленням порталу “Освіта.ua”, переданим “Думкою”, починаючи з 2026 року, українці зможуть вступати до чеських університетів за безкоштовних програм. Ключовою умовою є володіння чеською мовою на рівні, що відповідає вимогам навчання. Для вступу на ці програми необхідно підтвердити знання чеської мови, наприклад, склавши іспит або завершивши підготовчі мовні курси. Деякі університети, зокрема медичний факультет MUNI, пропонують підготовчі курси для абітурієнтів. Брно, друге за величиною місто Чехії з населенням близько 380 тисяч осіб, відоме як студентська столиця країни (понад 90 тисяч студентів), славиться безпекою, культурними подіями та історичною архітектурою. Харків та Брно є містами-побратимами з 2008 року.

Харківський фізик Микола Кокодій: життя, присвячене науці

Помер професор Микола Кокодій, який віддав Каразінському університету понад шість десятиліть.

Сьогодні, 3 березня, у Харкові помер професор Микола Кокодій, видатний харківський фізик. Йому було 84 роки.

Професор Кокодій віддав Каразінському університету понад шість десятиліть. Він закінчив радіофізичний факультет у 1963 році та продовжував викладати, навіть на 85-му році життя.

Кокодій був вихованцем університету. Він працював лаборантом, аспірантом, доцентом, професором. У 1992 році він захистив докторську дисертацію про методи вимірювання потужного лазерного випромінювання.

Новини Харкова сьогодні: У Харкові перестала працювати лінія “101”

Відзначений вчений В’ячеслав Клепіков помер у Харкові

Професор В’ячеслав Клепіков, видатний вчений і викладач, помер у Харкові після довгої кар’єри, пов’язаної з Харківським національним університетом імені В. Н. Каразіна.

Помер вчений, який все життя пропрацював на фізико-технічному факультеті ХНУ, очолював Інститут електрофізики НАН України, створив кафедру й виховав не одне покоління науковців. Про це повідомили в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, передає “Думка”.За даними університету, пішов із життя професор В’ячеслав Клепіков. Учений, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки України все життя пропрацював у рідному виші. Клепіков закінчив легендарний фізико-технічний факультет Харківського університету 1971 року. І залишився там на десятиліття — спочатку як науковець, потім як викладач, професор, наставник для сотень студентів. Паралельно очолював Інститут електрофізики і радіаційних технологій НАН України, де дбав про зв’язок академічної науки з університетською освітою. 2007 року створив кафедру електрофізики і радіаційних технологій і керував нею до 2013-го. Його наукові праці з фізики впорядкованих систем, теорії фазових переходів і критичних явищ відомі далеко за межами України.

Відзначення пам’яті Валерія Бізюка – видатного вченого ХНУМГ

Кандидат технічних наук, доцент Валерій Бізюк, помер у Харкові у віці 79 років після багаторічної роботи в Харківському національному університеті міського господарства імені О.М. Бекетова. Він зробив значний внесок у розвиток освіти та науки.

Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова сумує. 22 січня помер професор Валерій Бізюк, кандидат технічних наук та заслужений викладач університету. Йому було 79 років.

Доцент Бізюк протягом понад півстоліття віддано працював на кафедрі вищої математики та математичного моделювання, зробивши значний внесок у розвиток довузівської підготовки та інноваційні методи навчання.

Він також активно займався популяризацією математичної освіти серед молоді, а його професійний шлях вважається важливою частиною історії університету.

Колектив ХНУМГ імені Бекетова висловлює щирі співчуття родині та друзям професора Бізюка.

Вибори ректора в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого: Анатолій Гетьман бачить шанси на продовження терміну

Вибори ректора в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого відбудуться 15 січня. Кандидатом на посаду є діючий ректор Анатолій Гетьман.

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого (НУЮІЯМ) оголосив про проведення виборів ректора. Оголошення відбулося на офіційному сайті університету, і голосування заплановано на четвер, 15 січня.

Згідно з планом, голосування проходитиме з 9:00 до 15:00 в університетських приміщеннях. Участь у виборах можуть взяти усі наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники університету.

Кандидатом на посаду ректора, який був висунутий університетом, є Анатолій Гетьман – діючий ректор НЮУІЯМ. Професор Гетьман є досвідченим юристом і академіком, чия кар’єра на базі університету продовжується з 2020 року.

Анатолій Гетьман є кандидатом на посаду ректора, обіймає посаду ректора НЮУІЯМ з 2020 року. Автор понад 400 наукових праць. Встановив низку нагород та досягнь.

Харківські університети запускають експериментальний курс підготовки до НМТ

Шість харківських університетів запускають експериментальний курс для підготовки студентів до НМТ. Курс передбачає опанування ключових предметів та навичок, необхідних для успішної здачі тесту.

Шість харківських університетів розпочинають експериментальний курс з підготовки студентів до національного мультипредметного тесту (НМТ). Цей проєкт, затверджений Міністерством освіти і науки України, має допомогти абітурієнтам опанувати ключові знання та навички, необхідні для успішної здачі НМТ.

Експериментальний курс триватиме протягом 3-6 місяців і охоплюватиме обов’язкові предмети НМТ: українську мову, математику, історію України, а також один предмет на вибір (іноземна мова, природничі дисципліни або література). Кожен предмет передбачає 90 аудиторних годин.

Навчання буде доступним як у денній (аудиторній), так і дистанційній формах. Для певних категорій вступників, зокрема жителів тимчасово окупованих територій, військовослужбовців та ветеранів, передбачено адресну підтримку у вигляді грантів, стипендій та оплати проживання в гуртожитках.

Харківські університети отримають фінансування для перспективних досліджень

Два харківських університетів отримають по 1,5 млн грн від МОН на нові наукові дослідження у сферах інформаційних технологій та матеріалознавства.

Два українські університети з Харкова отримають значне державне фінансування для реалізації важливих наукових проєктів. Міністерство освіти і науки України затвердило виділення по 1,5 мільйона гривень кожному закладу.

Харківський національний університет радіоелектроніки отримає ці кошти для розробки інноваційних рішень у сфері інформаційно-комунікаційних технологій. Проєкт Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» буде зосереджений на розвитку матеріалознавства та інженерних розробок.

Наказ про затвердження проєктів був підписаний Міністром Олексієм Лісовим наприкінці 2023 року на основі рекомендацій Науково-експертної ради МОН. Фінансування досліджень відбуватиметься відповідно до державних бюджетних процедур та нормативних актів.