Наука – КиївПульс

Харківська науковиця отримала стипендію Верховної Ради імені Бориса Патона

Професорку Харківського авіаційного інституту Ольгу Морозову відзначено стипендією Верховної Ради України імені Бориса Патона за вагомі наукові розробки.

Ольга Морозова, докторка технічних наук та професорка кафедри кібербезпеки та інтелектуальних інформаційних технологій Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут», стала стипендіаткою державної нагороди. Про це поінформував НАУ «Харківський авіаційний інститут», посилаючись на дані видання «Думка». Згідно з постановою Верховної Ради України № 5002-IX від 17 вересня 2026 року, Ользі Ігорівні призначено стипендію імені Бориса Патона. Відзнаку присуджено за наукову роботу на тему: «Розроблення та впровадження інформаційних систем і технологій здобуття професійних знань при підготовці фахівців критичної інфраструктури». Як зазначається на сайті Верховної Ради, щороку призначається 50 таких іменних стипендій. Розмір кожної виплати становить п’ять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня відповідного року. Фінансування здійснюється коштом бюджету Верховної Ради України. На цю стипендію висуваються молоді вітчизняні вчені, які мають науковий ступінь, значні досягнення у фундаментальних або прикладних дослідженнях, а також можливість реалізувати актуальну наукову роботу в Україні.

Фінансування наукових досліджень НТУ “ХПІ”: понад 62 мільйони гривень від Міністерства освіти

НТУ “ХПІ” у 2026 році реалізовує 49 проєктів за конкурсним фінансуванням від Міносвіти на суму 62,7 млн грн, про що розповів в.о. проректора Олексій Ларін.

У 2026 році Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” реалізовує 49 активних проєктів, які за результатами конкурсів забезпечені фінансуванням від Міністерства освіти і науки на загальну суму 62,7 мільйона гривень. Про це повідомив доктор технічних наук, професор, член-кореспондент НАН України та виконувач обов’язків проректора виші з наукової роботи Олексій Ларін під час інтерв’ю виданню “Думка”. За його словами, міністерство організовує два головні щорічні конкурсні відбори — для наукових досліджень та для молодих науковців, причому всередині основного конкурсу існують окремі підсекції, що охоплюють фундаментальні, прикладні та розробницькі напрями. Проректор зазначив, що здобуті на цих конкурсах кошти складають основу фінансування університету у поточному році. Додатково до цього, Національний фонд досліджень України виділив виші понад 10 мільйонів гривень на виконання кількох фундаментальних наукових робіт. Окрім державного фінансування, виш залучений до виконання окремих прикладних і грантових досліджень, що виконуються на запит промислових підприємств, а також бере участь в міжнародних грантових програмах. Зокрема, представник університету згадав про двосторонні ініціативи, наукові розробки за підтримки Північноатлантичного альянсу та глобальні світові програми фінансування науки. Олексій Ларін поінформував про приєднання ХПІ до європейської рамкової програми Horizon Europe, старт участі в якій заплановано на 2027 рік: харківський заклад вищої освіти увійде до складу консорціуму, що реалізуватиме проєкт у галузі мікроелектроніки. Він також акцентував, що сучасні європейські наукові гранти зосереджені на ключових пріоритетах, серед яких виділяються нано- та мікротехнології в електронній промисловості, штучний інтелект, центри обробки даних і високопродуктивні обчислення. Серед інших пріоритетних напрямів фінансування значаться водневі та низьковуглецеві технології, розподілені обчислення, а також концепція циркулярної економіки. Як пояснив Ларін, значна увага європейських дослідників приділяється екологічній тематиці та проблемам утилізації й переробки відходів задля включення їх у єдиний замкнений цикл. Водночас питання альтернативних джерел енергії, хоч і залишаються актуальними, на сьогодні не розглядаються як першочерговий пріоритет.

Смерть видатного спеціаліста, присвятившого життя науці та освіті

Помер відомий вчений Микола Шокотов, присвятивший життя науці та освіті в Харківському Політеху.

У Харкові оголошено про втрату доктора технічних наук, колишнього професора кафедри двигунів внутрішнього згоряння НТУ “ХПІ” Миколи Шокотова. Про це повідомили у Харківському Політеху, передає “Думка”. За даними вишу, Микола Костянтинович Шокотов помер 22 травня на сторіччя років життя. Зазначається, що Микола Шокотов був видатним ученим, педагогом і фундатором наукового напряму термодинамічної оптимізації двигунів внутрішнього згоряння. Він зробив вагомий внесок у розвиток комбінованих двигунів із системами вторинного використання теплоти, модернізацію дизелів та підвищення їхньої паливної економічності. Майже все своє життя Микола Костянтинович присвятив Харківському Політеху, який закінчив у 1955 році. За десятиліття наукової та педагогічної діяльності він виховав покоління інженерів і науковців, підготував трьох докторів і тринадцять кандидатів технічних наук.

Професор ХАІ Олександр Кислицин пішов із життя у Харкові

У Харкові на 74-му році життя помер професор кафедри фізики ХАІ Олександр Кислицин — доктор технічних наук, багаторічний викладач і науковець.

У Харкові помер професор кафедри фізики Національного аерокосмічного університету “ХАІ” Олександр Кислицин. Про це повідомили в університеті, передає “Думка”.

Як зазначили у виші, видатний науковець помер 23 квітня на 74-му році життя. Він був доктором технічних наук, професором кафедри фізики та багато років викладав в університеті “ХАІ”.

Олександр Кислицин народився 26 жовтня 1952 року в Харкові. У 1970 році він вступив на факультет двигунобудування ХАІ. Після завершення навчання у 1975 році розпочав працювати на кафедрі фізики, де пройшов професійний шлях від молодшого наукового співробітника до професора.

Упродовж багатьох років Кислицин викладав фізику студентам ХАІ та працював у навчальних підрозділах університету. Паралельно він займався науковими дослідженнями у сфері електрореактивних двигунів. У 2020 році захистив докторську дисертацію і продовжив працювати на кафедрі фізики як професор.

“Особливою рисою Олександра Петровича була щира відданість ХАІ. Він проніс любов до університету через усе життя і передав її своєму сину, продовживши родинну традицію хайовців. Це була людина, у серці якої жили ХАІ і рідний Харків”, – підсумували у виші.

Жінки-лідери Харкова: Аналіз статистики бізнесу, медицини та науки

Статистика показує значну роль жінок в економіці, медицині та науці Харкова. Жінки домінують в бізнесі та медицині, але представництво на керівних посадах та у наукових дослідженнях все ще потребує подальшого розвитку.

На Харківщині домінують жінки у ключових сферах. Близько половини підприємців – жінки, а дві третини лікарів – жінки. Близько 44% науковців також є жінками. Однак, представництво жінок на керівних посадах юридичних осіб становить лише близько 29%. Жінки-підприємці, зокрема фізичні особи-підприємці, складають майже половину бізнесів в області. У медицині жінки займають дві третини від загальної кількості медиків. У наукових дослідженнях та розробках жінки беруть участь у приблизно половині проєктів.

Харківські науковці здобули науковий ступінь доктора наук

Вісім харківських науковців отримали науковий ступінь доктора наук за результатами захисту дисертацій, серед яких представники провідних українських університетів та академій.

Вісім харківських науковців отримали ступінь доктора наук за результатами захисту дисертацій. Ступінь присуджено представникам Харківського аерокосмічного університету імені Хрунікова, Національного технічного університету «ХПІ», Національного університету Повітряних сил України імені Івана Кожедуба та Харківської державної академії фізичної культури.

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України, МОН затвердило рішення спеціалізованих вчених рад про присудження наукового ступеня доктора наук. До списку потрапили 8 науковців із Харківської області.

У рамках напрямку Технічні науки, наукові ступені захистили представники Національного аерокосмічного університету «ХАІ» та Національного технічного університету «ХПІ». Також науковий ступінь здобули представники Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба.

У сфері Фізичного виховання та спорту науковий ступінь захистила Харківська державна академія фізичної культури. Усі науковці успішно захистили дисертації, і тепер МОН затвердив рішення вчених рад. Найближчим часом науковці отримають дипломи докторів наук.

Харківський фізик Микола Кокодій: життя, присвячене науці

Помер професор Микола Кокодій, який віддав Каразінському університету понад шість десятиліть.

Сьогодні, 3 березня, у Харкові помер професор Микола Кокодій, видатний харківський фізик. Йому було 84 роки.

Професор Кокодій віддав Каразінському університету понад шість десятиліть. Він закінчив радіофізичний факультет у 1963 році та продовжував викладати, навіть на 85-му році життя.

Кокодій був вихованцем університету. Він працював лаборантом, аспірантом, доцентом, професором. У 1992 році він захистив докторську дисертацію про методи вимірювання потужного лазерного випромінювання.

Новини Харкова сьогодні: У Харкові перестала працювати лінія “101”

Відзначений вчений В’ячеслав Клепіков помер у Харкові

Професор В’ячеслав Клепіков, видатний вчений і викладач, помер у Харкові після довгої кар’єри, пов’язаної з Харківським національним університетом імені В. Н. Каразіна.

Помер вчений, який все життя пропрацював на фізико-технічному факультеті ХНУ, очолював Інститут електрофізики НАН України, створив кафедру й виховав не одне покоління науковців. Про це повідомили в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, передає “Думка”.За даними університету, пішов із життя професор В’ячеслав Клепіков. Учений, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки України все життя пропрацював у рідному виші. Клепіков закінчив легендарний фізико-технічний факультет Харківського університету 1971 року. І залишився там на десятиліття — спочатку як науковець, потім як викладач, професор, наставник для сотень студентів. Паралельно очолював Інститут електрофізики і радіаційних технологій НАН України, де дбав про зв’язок академічної науки з університетською освітою. 2007 року створив кафедру електрофізики і радіаційних технологій і керував нею до 2013-го. Його наукові праці з фізики впорядкованих систем, теорії фазових переходів і критичних явищ відомі далеко за межами України.

Глибокі скорботи: Помер професор НТУ “ХПІ”

У Харкові повідолено про смерть професора кафедри педагогіки та психології управління соціальними системами НТУ “ХПІ”, Андрія Черкашина. Він провів понад двадцять років, працюючи в інституті, займався дослідженнями в галузі психології кризових ситуацій та реабілітацією військовослужбовців.

У Харкові оголошено про втрату професора кафедри педагогіки та психології управління соціальними системами Національного технічного університету “ХПІ”, Андрія Черкашина.

Інформацію про це повідомили у Харківському політехнічному інституті, який підкреслив важливість внеску покійного в академічну спільноту.

Андрій Черкашин, кандидат психологічних наук, провів понад двадцять років, працюючи в НТУ “ХПІ”. Його робота була зосереджена на підготовці психологічних фахівців, наукових дослідженнях та викладацькій діяльності.

Черкашин здобув освіту у Харківському вищому військовому училищі тилу МВС та Національному університеті внутрішніх справ у Харкові. Він також проходив службу в органах внутрішніх справ, отримавши звання полковника МВС України та брав участь у бойових діях.

У 1995 році він захистив дисертацію на тему формування емоційної стійкості фахівців пожежної охорони до стресових факторів підвищеної інтенсивності. Його наукові інтереси охоплювали психологію кризових ситуацій, психологічну експертизу, методологію досліджень, психологічну травму та позитивне мислення.

Особлива увага приділялася реабілітації психічного здоров’я військовослужбовців із посттравматичним стресовим розладом.

Ректорат та колективи навчально-наукових підрозділів університету висловили глибокі співчуття родині та друзям померлого.

Знакова втрата для української гігієни: Помер професор, розробивши стандарти якості води

Видатний учений-гігієніст Микола Щербань, який створив наукову школу та розробив понад 150 державних нормативів якості води, помер на 87-му році життя.

У п’ятницю, 20 лютого, помер Микола Щербань – видатний учений-гігієніст, який створив наукову школу та опублікував майже 500 праць. Про це повідомили в Харківському національному медичному університеті, передає “Думка”. За даними ХНМУ, 20 лютого на 87-му році життя помер Микола Щербань – доктор медичних наук, професор, людина, яка знала про харківську воду більше за будь-кого. Щербань присвятив все своє життя гігієні. Він досліджував воду, стежив за тим, щоб вона була безпечною, і створив понад 150 державних нормативів якості питної води. Тобто фактично кожен, хто п’є воду з-під крана в Україні, користується результатами його роботи. За плечима професора – 480 наукових праць, монографії, підручники, велика кількість учнів, яких він виховав. Ректорат, профспілка та весь колектив ХНМУ вже висловили співчуття родині. Довідка: Микола Щербань (9 червня 1939 — 20 лютого 2026) – український учений-гігієніст, доктор медичних наук, професор, заслужений професор Харківського національного медичного університету. Автор понад 480 наукових праць, співавтор монографій і навчальних посібників. Розробив понад 150 державних гігієнічних нормативів якості води. Підготував не одне покоління лікарів і науковців.