Смерть Віктора Краснобаєва: Ушанаємо видатного харківського вченого

Відомий харківський вчений Віктор Краснобаєв помер 2 лютого 2026 року. Він був доктором технічних наук, професором та присвятив свою кар’єру розробці методів синтезу процесорів та забезпечення надійності обчислювальних систем.

Помер видатний харківський учений Віктор Краснобаєв. Як повідомили працівники Харківського національного університету імені В. Каразіна, 2 лютого 2026 року помер український учений, доктор технічних наук, професор Віктор Краснобаєв.

Краснобаєв народився 5 лютого 1951 року в Харкові. У 1973 році закінчив Харківське вище військове училище та розпочав науково-педагогічну діяльність. У 1990 році захистив докторську дисертацію, у 1991 році отримав звання професора. Він працював у Харківському національному технічному університеті сільського господарства імені Петра Василенка та Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна. Останнім місцем роботи професора став Національний університет “Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка”, де він очолював кафедру комп’ютерної інженерії.

Наукова діяльність Краснобаєва була пов’язана з розробкою методів синтезу надшвидкодіючих процесорів, автоматизованих систем керування та забезпечення надійності обчислювальних систем. Його праці вплинули на розвиток теорії обчислювальної техніки в Україні. Професору Краснобаєву виповнилося б 75 років через три дні після його смерті.

Харківський НацУніверситет увійшов до топ-400 європейських університетів: досягнення та показники

Харківський НацУніверситет отримав визнання серед найкращих університетів Європи, досягнувши високих позицій у рейтингу QS. Це заслужена нагорода за наукову діяльність та міжнародний досвід.

Харківський університет увійшов до топ-400 Європи та топ-30 Східної Європи.Про це повідомили в ХНУ ім. В.Н. Каразіна, передає “Думка”.За даними вишу, міжнародний рейтинг QS World University Rankings: Europe 2026 включив до оцінювання 958 університетів Європи.Оцінка здійснювалася за кількома показниками, серед яких: репутація серед експертів і роботодавців, співвідношення викладачів та студентів, цитованість наукових робіт та рівень інтернаціоналізації.Каразінський університет посів 346 місце серед усіх європейських університетів.А також 29 місце серед університетів Східної Європи.Більш детально ознайомитися з результатами рейтингу можна на офіційному сайті QS.Новини Харкова сьогодні: У Куп’янському районі обстріл FPV-дроном пошкодив авто “екстренки”

У Каразінському університеті відбувся некролог видатного вчителя та науковця

Багаторічна доцентка Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Олександра Рожина, пішла з життя 16 січня. Вона була відома своєю відданістю університету та студентів.

16 січня пішла з життя багаторічна викладачка Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Олександра Рожина.Про це повідомили на Філологічному факультеті ХНУ імені В. Н. Каразіна, передає “Думка”.За даними університету, 16 січня 2026 року померла Олександра Дмитрівна Рожина — кандидат філологічних наук, доцент кафедри історії зарубіжної літератури і класичної філології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.Усе професійне життя Олександри Рожиної було пов’язане з Каразінським університетом. Вона викладала курси з історії зарубіжної літератури, працювала зі студентами філологічного факультету та брала участь у формуванні освітніх і наукових традицій університету.Колеги відзначають її принциповість, фаховість і відданість університетській спільноті. Студенти згадують Олександру Рожину як справедливу та уважну наставницю, яка підтримувала молодь у навчанні й професійному становленні.Новини Харкова сьогодні: Найбільше вбивств в Україні зафіксовано у Харківській області – поліція

Похорони доцентки Каразінського університету: Відзначено внесок у розвиток філології

Доцентка Олександра Рожина, багаторічна викладачка Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, пішла з життя 16 січня 2026 року. Її професійне життя було пов’язане з університетом.

16 січня пішла з життя багаторічна викладачка Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Олександра Рожина. Про це повідомили на Філологічному факультеті ХНУ імені В. Н. Каразіна.
За даними університету, 16 січня 2026 року померла Олександра Дмитрівна Рожина — кандидат філологічних наук, доцент кафедри історії зарубіжної літератури і класичної філології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.
Усе професійне життя Олександри Рожиної було пов’язане з Каразінським університетом. Вона викладала курси з історії зарубіжної літератури, працювала зі студентами філологічного факультету та брала участь у формуванні освітніх і наукових традицій університету.
Колеги відзначають її принциповість, фаховість і відданість університетській спільноті. Студенти згадують Олександру Рожину як справедливу та уважну наставницю, яка підтримувала молодь у навчанні й професійному становленні.

Харківщина: Відзначення героїзму, культури та наукових досягнень

Президент України відзначив героїзм, культурні досягнення та наукові здобутки представників Харківської області. Серед нагороджених – військовий чиновник, актор, професор та донор.

Президент України нагородив представників влади, культури, науки та донорського руху Харківської області у визначну свято – День Соборності України. Указ №67/2026 передбачає надання державних нагород за значний внесок у зміцнення державності, розвиток суспільного життя та виконання професійних обов’язків.

Доктором було встановлено орден «За заслуги» ІІІ ступеня для Олександра Тертишного, начальника Борівської селищної військової адміністрації. Олександру Кулішу, провідного майстра Харківського академічного драматичного театру імені Г. Ф. Квітки-Основ’яненка, було присвоєно почесне звання «Заслужений артист України».

Заслужений діяч науки і техніки України – Ольга Шипула, професорка Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут». Почесне звання «Заслужений донор України» отримав Петро Кислинський, донор з Харківської області.

Відзначення пам’яті Валерія Бізюка – видатного вченого ХНУМГ

Кандидат технічних наук, доцент Валерій Бізюк, помер у Харкові у віці 79 років після багаторічної роботи в Харківському національному університеті міського господарства імені О.М. Бекетова. Він зробив значний внесок у розвиток освіти та науки.

Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова сумує. 22 січня помер професор Валерій Бізюк, кандидат технічних наук та заслужений викладач університету. Йому було 79 років.

Доцент Бізюк протягом понад півстоліття віддано працював на кафедрі вищої математики та математичного моделювання, зробивши значний внесок у розвиток довузівської підготовки та інноваційні методи навчання.

Він також активно займався популяризацією математичної освіти серед молоді, а його професійний шлях вважається важливою частиною історії університету.

Колектив ХНУМГ імені Бекетова висловлює щирі співчуття родині та друзям професора Бізюка.

Ігор Білецький нагороджений вищою українською нагородою

Ректора ХНУГ ім. Бекетова, Ігоря Білецького, нагородили вищою українською нагородою за його внесок у науку, освіту та захист країни.

Ректора ХНУГ ім. Бекетова, Ігоря Білецького, було удостоєно почесного звання «Заслужений діяч науки і техніки України» указом Президента.

На офіційному сайті Харківського національного університету міського господарства ім. Бекетова повідомляється, що цей знак відзнаки вручений за значний внесок у розвиток науки та освіти, а також за відданість справі захисту суверенітету та територіальної цілісності України.

Ігор Білецький є не лише ректором університету, але й відомим науковцем – доктором економічних наук, професором, академіком Інженерної академії України та дійсним членом Академії будівництва України. Крім того, він має звання заслуженого професора університету.

У Національному Юридичному Університеті Вшановують Пам’ять Видатного Юриста та Педагога Віктора Жушмана

Професор Віктор Жушман, видатний юрист та педагог Національного Юридичного Університету ім. Ярослава Мудрого, помер у віці 85 років. Він залишив значний слід у науці та освіті.

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого засмучений втратою професора Віктора Павловича Жушмана, який помер у віці 85 років. Відомий правознавець, кандидат юридичних наук, професор, Віктор Жушман був наставником для багатьох юристів та автором численних наукових праць.

Народившись 14 лютого 1941 року у селі Жовтневе Чернігівської області, Віктор Жушман розпочав свою кар’єру після закінчення Харківського юридичного інституту у 1969 році, працюючи народним суддею Дергачівського району та державним арбітром при Харківському облвиконкомі.

З 1979 року він присвятив себе науково-педагогічній діяльності в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого, обіймаючи посади доцента, заступника декана, завідувача кафедри аграрного права, а з 2011 по 2015 роки – професора кафедри земельного та аграрного права.

Протягом своєї багаторічної кар’єри професор Жушман підготував 8 кандидатів та 1 доктора юридичних наук, створивши понад 120 наукових праць. Його методична та навчальна діяльність була визнана видатним внеском, що підтверджується премією імені Ярослава Мудрого, а також званнями «Заслужений юрист України» та «Відмінник освіти України», а також численними нагородами.

Окрім наукової діяльності, Віктор Жушман мав захоплення живописом, демонструючи широту його талантів та внутрішню гармонію.

Трагічна втрата: у Харкові помер видатний офтальмолог та професор

Доктор медичних наук, професор Олександра Яворського, який довгі роки працював у Харківському національному медичному університеті, помер у Харкові у віці 69 років. Він був визнаним фахівцем у галузі офтальмології та викладачем.

Харківський національний медичний університет (ХНМУ) втратив одного з своїх найвидатніших науковців – доктора медичних наук, професора кафедри офтальмології Олександра Яворського. Професор Яворський помер у віці 69 років, 18 січня, у Харкові.

Олександр Яворський розпочав свою наукову діяльність після закінчення Харківського медичного інституту у 1980 році. На протязі багатьох років він присвятив себе розвитку офтальмології та підготовці молодого покоління лікарів. Доктор Яворський успішно захистив декілька наукових дисертацій, зокрема, кандидатську у 1995 році та ступінь доктора медичних наук у 2015 році.

Професор Яворський був не лише досвідченим науковцем, але й активним наставником студентів та молодих лікарів. Він часто працював зі студентським науковим гуртком, підтримуючи їхні дослідження та заохочуючи до професійного розвитку. Його вихованці досягали успіхів на міжнародних наукових конференціях, представляючи ХНМУ на міжнародній арені.

Вшанування пам’яті видатного генетика Олени Гречаніної в Харкові

У Харкові вшанували пам’ять видатного генетика та почесного громадянина міста Олени Гречаніної. Церемонія прощання відзначила її наукові досягнення та громадську активність.

17 січня у Харкові відбулася урочиста церемонія прощання з Оленою Гречаніною – видатним генетиком, почесним громадянином міста та директором Українського інституту мітохондріальної та епігеномної медицини ХНМУ. Церемонія продемонструвала глибоку повагу до вченої та громадської діяльності Олени Яківни.

Мер Харкова Ігор Терехов під час громадянської панахиди відзначив, що ім’я Гречаніної стало символом науки, відповідальності та милосердя. Він згадав її значні наукові досягнення, активну громадську позицію та роль у формуванні поколінь спеціалістів.

Олена Гречаніна померла 16 січня на 91-му році життя, залишивши після себе вагомий науковий та освітній спадок. Вона була не лише науковим діячем, але й депутатом обласної ради, членом комісії з питань охорони здоров’я, а також нагороджена численними відзнаками, зокрема орденом «Україна – дітям» та медаллю «За вагомий внесок в розвиток вітчизняної науки».

Вона завідувала кафедрою акушерства, гінекології, дитячої гінекології та медичної генетики Харківського національного медичного університету, була членом-кореспондентом НАМН України. Її внесок у розвиток медичної науки та громадської діяльності високо оцінювався містом і державою.