На Сумщині загинув фізик-ядерник із Харківщини Вадим Стомін

На Сумщині 1 липня 2026 року загинув випускник Каразінського університету та фізик-ядерник Вадим Стомін, який із 2022 року боронив Україну зі зброєю в руках.

Під час захисту України від російських окупантів загинув випускник Каразінського університету, фізик Вадим Леонідович Стомін із позивним «Письменник». Про це повідомив Харківський національний університет ім. Каразіна, передає «Думка».

За даними вишу, життя Вадима Стоміна обірвалося на Сумщині 1 липня 2026 року. Під час виконання бойового завдання та переміщення він разом із побратимами потрапив під ворожий удар FPV-дрона.

У 1995 році Вадим Стомін вступив на фізико-технічний факультет за спеціальністю «Нові галузі фізики, прикладна фізика». У 2001 році він завершив навчання та отримав диплом з відзнакою за спеціальністю «Експериментальна ядерна фізика та фізика плазми».

Вадим був корінним мешканцем харківських П’ятихаток і присвятив своє професійне життя розвитку української науки. До повномасштабного вторгнення він обіймав посаду заступника головного інженера Науково-дослідного комплексу «Прискорювально-ядерні системи» Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» (ННЦ ХФТІ).

Із перших місяців повномасштабної війни, у 2022 році, Вадим залишив мирну професію та зі зброєю в руках став на захист держави.

Витік державних коштів на ремонт університету в Харкові: розслідування

Викрито схему з незаконного використання бюджетних коштів на ремонт пошкодженого університету в Харкові. Розслідування триває.

Правоохоронні органи виявили механізм незаконного використання бюджетних коштів під час відновлення навчального закладу в місті Харків, пошкодженого внаслідок бойових дій. Про це повідомили в Харківській обласній прокуратурі, передає “Думка”.За результатами розслідування, у 2023 році керівник науково-виробничого підприємства уклав з університетом дві угоди на виконання робіт з ремонту навчальної аудиторії та лабораторії певної кафедри. Після завершення робіт він оформлював акти приймання, містили неправдиву інформацію та завищували вартість будівельних матеріалів.Крім цього, посадова особа підробила видаткові накладні, що мали б підтверджувати закупівлю дорожніх матеріалів. Значна частина цих матеріалів постачалася в обмежених обсягах, а деякі були лише у документальному вигляді. “На основі цих документів підряднику було здійснено надмірні виплати, що склали понад пів мільйона гривень”, – повідомили в прокуратурі.Керівнику підприємства повідомлено про підозру за ст. 191 та ст. 366 Кримінального кодексу України. Новини Харкова сьогодні: проводяться слідчі дії.

У Харкові не обрали ректора автомобільно-дорожнього університету

У Харкові не вдалося обрати нового ректора для автомобільно-дорожного університету після завершення виборчого процесу, в якому брали участь Віктор Богомолов та Антон Холодов.

У Харківському автомобільно-дорожньому університеті не змогли обрати ректора. Про це “Думка” дізналася з протоколу засідання оргкомітету. За даними документа, жоден з кандидатів не зміг набрати більше 50% голосів, тому вибори визнаються такими, що не відбулися. У другому турі за посаду ректора ХНАДУ змагалися діючий ректор доктор технічних наук, професор Віктор Богомолов, та доцент, кандидат технічних наук Антон Холодов. За підсумками голосування за Віктора Богомолова проголосувало 212 виборців (49,9%), за Антона Холодова – 204 віборці (48%), ще 7 виборців не підтримали жодного кандидата. Тож, на підставі пункту 3.35 “Положення про порядок обрання ректора ХНАДУ” вибори ректора ХНАДУ вважаються, що не відбулися.

Відома харківська історикиня Віра Бутенко померла на 90-му році життя

Відома харківська історикиня Віра Бутенко померла на 90-му році життя. Вона працювала викладачкою в Харківському національному університеті імені Каразіна понад півстоліття.

У неділю, 15 лютого, на 90-му році життя зупинилося серце відомої харківської історикині, багаторічної викладачки Харківського національного університету імені Каразіна Віри Бутенко. Про це повідомили на Кафедрі історіографії, джерелознавства та археології ХНУ імені В.Н.Каразіна, передає “Думка”.

За даними кафедри, 15 лютого пішла з життя Віра Бутенко, яка понад пів століття виступала в аудиторіях ХНУ. Вона народилася на Запоріжжі, але все її життя виявилося міцно пов’язане з Харковом. 1959 року Бутенко закінчила історичний факультет Харківського університету — тоді ще імені Горького — і вирушила вчителювати до Змієва. За кілька років повернулася в alma mater, щоб вже не полишати її до пенсії. Від 1964-го й аж до 2012-го вона читала лекції, вела семінари, виховувала істориків.

Наукові зацікавлення Бутенко — аграрна історія України 1920-х, кооперативний рух часів непу. Вона захистила кандидатську під керівництвом професора Шермана, написала понад сотню праць, зокрема дві монографії. Але головним її покликанням залишалося викладання. Студенти згадують: на її парах з методики історії завжди було тісно. Бутенко не замикалася в університетських стінах. Вона готувала переможців обласних олімпіад з історії, співпрацювала з Інститутом післядипломної освіти вчителів, їздила з лекціями від товариства “Знання”. Її знали в школах, гімназіях, ліцеях Харкова й області. Навіть вийшовши на заслужений відпочинок 2012 року, Бутенко залишалася для колег і учнів взірцем академічної чесності й людської гідності. Вона мала медаль “Ветеран праці”, але головна її нагорода — тисячі випускників, які пам’ятають, як пані Віра відчиняла їм двері в минуле.

Харківський НацУніверситет увійшов до топ-400 європейських університетів: досягнення та показники

Харківський НацУніверситет отримав визнання серед найкращих університетів Європи, досягнувши високих позицій у рейтингу QS. Це заслужена нагорода за наукову діяльність та міжнародний досвід.

Харківський університет увійшов до топ-400 Європи та топ-30 Східної Європи.Про це повідомили в ХНУ ім. В.Н. Каразіна, передає “Думка”.За даними вишу, міжнародний рейтинг QS World University Rankings: Europe 2026 включив до оцінювання 958 університетів Європи.Оцінка здійснювалася за кількома показниками, серед яких: репутація серед експертів і роботодавців, співвідношення викладачів та студентів, цитованість наукових робіт та рівень інтернаціоналізації.Каразінський університет посів 346 місце серед усіх європейських університетів.А також 29 місце серед університетів Східної Європи.Більш детально ознайомитися з результатами рейтингу можна на офіційному сайті QS.Новини Харкова сьогодні: У Куп’янському районі обстріл FPV-дроном пошкодив авто “екстренки”

Похорони доцентки Каразінського університету: Відзначено внесок у розвиток філології

Доцентка Олександра Рожина, багаторічна викладачка Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, пішла з життя 16 січня 2026 року. Її професійне життя було пов’язане з університетом.

16 січня пішла з життя багаторічна викладачка Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Олександра Рожина. Про це повідомили на Філологічному факультеті ХНУ імені В. Н. Каразіна.
За даними університету, 16 січня 2026 року померла Олександра Дмитрівна Рожина — кандидат філологічних наук, доцент кафедри історії зарубіжної літератури і класичної філології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.
Усе професійне життя Олександри Рожиної було пов’язане з Каразінським університетом. Вона викладала курси з історії зарубіжної літератури, працювала зі студентами філологічного факультету та брала участь у формуванні освітніх і наукових традицій університету.
Колеги відзначають її принциповість, фаховість і відданість університетській спільноті. Студенти згадують Олександру Рожину як справедливу та уважну наставницю, яка підтримувала молодь у навчанні й професійному становленні.