Позначка: Історія

Відома харківська історикиня Віра Бутенко померла на 90-му році життя

Відома харківська історикиня Віра Бутенко померла на 90-му році життя. Вона працювала викладачкою в Харківському національному університеті імені Каразіна понад півстоліття.

У неділю, 15 лютого, на 90-му році життя зупинилося серце відомої харківської історикині, багаторічної викладачки Харківського національного університету імені Каразіна Віри Бутенко. Про це повідомили на Кафедрі історіографії, джерелознавства та археології ХНУ імені В.Н.Каразіна, передає “Думка”.

За даними кафедри, 15 лютого пішла з життя Віра Бутенко, яка понад пів століття виступала в аудиторіях ХНУ. Вона народилася на Запоріжжі, але все її життя виявилося міцно пов’язане з Харковом. 1959 року Бутенко закінчила історичний факультет Харківського університету — тоді ще імені Горького — і вирушила вчителювати до Змієва. За кілька років повернулася в alma mater, щоб вже не полишати її до пенсії. Від 1964-го й аж до 2012-го вона читала лекції, вела семінари, виховувала істориків.

Наукові зацікавлення Бутенко — аграрна історія України 1920-х, кооперативний рух часів непу. Вона захистила кандидатську під керівництвом професора Шермана, написала понад сотню праць, зокрема дві монографії. Але головним її покликанням залишалося викладання. Студенти згадують: на її парах з методики історії завжди було тісно. Бутенко не замикалася в університетських стінах. Вона готувала переможців обласних олімпіад з історії, співпрацювала з Інститутом післядипломної освіти вчителів, їздила з лекціями від товариства “Знання”. Її знали в школах, гімназіях, ліцеях Харкова й області. Навіть вийшовши на заслужений відпочинок 2012 року, Бутенко залишалася для колег і учнів взірцем академічної чесності й людської гідності. Вона мала медаль “Ветеран праці”, але головна її нагорода — тисячі випускників, які пам’ятають, як пані Віра відчиняла їм двері в минуле.

Обговорення перейменування бібліотеки Короленка у Харкові: Чи потрібно святкувати ім’я, що не підтримував український проєкт?

Активісти висловлюють занепокоєння щодо глорифікації Володимира Короленка та закликають до перегляду назви бібліотеки, стверджуючи, що його ідеологічна позиція суперечить сучасним уявленням про українську національну ідентичність.

Громадська організація звернулася до державних органів із вимогою змінити назву Харківської наукової бібліотеки. За даними активістів, організація звернулася до Міністерства культури та стратегічних комунікацій, а також до Інституту національної пам’яті з вимогою перейменувати Харківську державну наукову бібліотеку імені Володимира Короленка. Активісти наголошують, що Короленко, попри українське походження, свідомо обрав російську культурну та громадянську ідентичність і не асоціював себе з українською культурою. Окрім того, він негативно ставився до ідеї української державності та її відновлення у 1917 році. У зверненні йдеться, що подальша глорифікація діяча, який не підтримував український національний проєкт, є недоцільною. Йдеться зокрема про використання його імені в назвах установ, об’єктів власності та топоніміці.

У Вікіпедії про Харків: близько 17 тисяч статей

На сайті Вікіпедія знайти можна близько 17,700 сторінок з історією Харкова і Харківської області. Серед них найбільш поширено переглядаються статті про музикантів та письменників, включаючи Андрія Білецького.

У Вікіпедії налічується 17,7 тисяч статей, пов’язаних із Харковом і Харківською областю.Про це в інтерв’ю виданню “Думка” сказав дописувач і популяризатор української Вікіпедії, член громадської організації “Вікімедіа Україна” Сергій Петров.” У нас те в категорії Харків близько 17700 статей. Найпопулярнішою статтею є стаття про людину, яка пов’язана з Харківщиною. Вона вийшла в топ-50 переглядів за 2025 рік взагалі в усій в україномовній Вікіпедії. Це стаття про Андрія Білецького, командира 3-го штурмового корпусу”, – сказав Петров.Серед популярних статей, за його даними, є відомості про музикантів і поетів Сергія Жадана чи Артема Пивоварова. Водночас, статті про харківських політиків чи управлінців не входять до ТОПу переглядів.”Статистика про Терехова – це трошки більше 20 тисяч переглядів. Для порівняння серед топ-статей, які я називав, це мінімум 80 тисяч переглядів за рік. А якщо говорити про Синєгубова, то трошки більше 7 тисяч переглядів за рік. Посадові особи з нашого регіону не входять в топ людей, статті про яких найчастіше переглядають”, – підсумував Петров.Новини Харкова сьогодні: Із Київського райсуду Харкова звільнилася суддя: причина

У Харкові просякнули місто символом єдності в День Соборності

У Харкові відбулася масштабна акція, присвячена Дню Соборності України, під час якої було розгорнуто 70-метровий прапор, що символізує єдність українського народу. Акція також включала в себе встановлення пам’ятних дощок та вшанування пам’яті історичних діячів.

У центрі Харкова сьогодні, 22 січня, відбулася масштабна громадська акція, присвячена Дню Соборності України. Зоологічний міст, тимчасово перейменований на Міст Соборності, став місцем, де активісти розгорнули 70-метровий прапор, символізуючи єдність українського народу.

Акція стала нагадуванням про історичне значення Дня Злуки 1919 року, коли було проголошено Актом Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Учасники акції висловили сподівання на відновлення цілісності України, зважаючи на поточну ситуацію з територіальною обороною.

Володимир Чистилін, один із організаторів, підкреслив символізм місту як місця об’єднання, та закликав до підтримки ідеї соборності. Окрім розгортання прапора, учасники акції вшанували пам’ять полковника УНР Петра Болбочана та громадського діяча Миколи Міхновського, встановленоми пам’ятних дощок.

Борис Редін наголосив на важливості історичної пам’яті та сильної армії для захисту суверенітету України, а депутатка Галина Куць акцентувала увагу на уроках історії, зокрема на значенні армії для майбутнього країни. Учасниця акції, Ярина Чаговець, поділилася інформацією, що прапор, розгорнутий сьогодні, був створений у 2018 році з метою об’єднання сил та підтримки захисників України.

Учасники акції заспівали гімн України та вшанували пам’ять борців за незалежність. Акція знову наголосила на важливості консолідації зусиль для досягнення цілісної та незалежної України.