Позначка: Деколонізація

У Лозівській громаді обговорюють перейменування 13 вулиць і провулків

У Лозівській громаді стартувало громадське обговорення перейменування 13 вулиць і провулків, назви яких підпадають під деколонізацію. Консультації триватимуть з 7 липня до 7 вересня 2026 року.

У Лозівській громаді розпочалося громадське обговорення щодо перейменування 13 вулиць і провулків, назви яких підпадають під деколонізацію. Про це повідомили в Лозівській міській раді, передає “Думка”.

За даними міськради, до переліку включили топоніми, пов’язані з діячами СРСР, радянською військовою історією або символікою російської імперської політики.

У Лозовій пропонують перейменувати вулиці Нікітіна, Щербакова, 9 Травня, а також провулки Мічуріна, Нікітіна, Тимірязєва і 9 Травня.

Також зміни можуть стосуватися вулиць Першотравнева у селах Домаха та Катеринівка, Жукова у селі Нестеліївка, Мічуріна у селищі Орілька, а також вулиць Дев’ятого Травня у селі Бритай і 9 Травня у селі Царедарівка.

У пояснювальних матеріалах зазначено, що частина назв пов’язана з радянською міфологією, інші — з радянськими військовими діячами або російськими науковцями, чиї імена підпадають під вимоги законодавства про деколонізацію.

Громадське обговорення триватиме два місяці — з 7 липня до 7 вересня 2026 року. Після завершення консультацій Лозівська міська рада має ухвалити остаточне рішення щодо нових назв.

У Безлюдівській громаді планують змінити назви 26 вулиць і провулків: оприлюднили список

У Безлюдівській громаді планують перейменувати 26 вулиць і провулків. Селищна рада вже звернулася до Українського інституту національної пам’яті за висновками щодо топонімів.

У Безлюдівській громаді готуються до перейменування 26 вулиць. Для отримання висновків щодо топонімів селищна рада звернулася до Українського інституту національної пам’яті.

Про це повідомили в ГО “Деколонізація.України”, передає “Думка”.

За інформацією організації, Безлюдівська селищна рада Харківського району почала процедуру перейменування вулиць і провулків, назви яких підпадають під дію закону про деколонізацію або потребують приведення у відповідність до норм державної мови.

Щоб визначити подальші кроки, громада вже надіслала лист до Українського інституту національної пам’яті.

У додатку до документа подано перелік із 26 топонімів у Безлюдівці, Васищевому, Хорошевому та Котлярах. Серед них — вулиці, провулки та в’їзди 1 Травня, Чайковського, Матросова, Аерофлотська та інші.

Частину назв мають перейменувати обов’язково відповідно до закону про засудження російської імперської політики та деколонізацію топонімії. Інші топоніми можуть змінити в межах загальної процедури перейменування, а ще кілька назв визнали такими, що не відповідають стандартам державної мови.

Новини Харкова сьогодні: По селу на Харківщині вдарили два КАБ: пошкоджено багатоповерхівку

Відновлення назв вулиць у Балаклійській громаді Харковащини

Громадянська організація “Деколонізація. Україна” повідомила про зміни назв вулиць та провулків у Балаклійській громаді Харківської області, зокрема в Балаклії, селі Протопопівка та селі Лозовенька.

У Балаклійській громаді на Харківщині змінили назви кількох вулиць і провулка. Про це повідомила громадська організація “Деколонізація. Україна”, передає “Думка”.
За даними ГО, зміни стосуються міста Балаклія та трьох населених пунктів громади.
Зокрема, у Балаклії:
У селі Протопопівка вулиця Кіровка тепер має назву Затишна.
У селі Лозовенька вулицю Зарєчна перейменували на Зарічну.
У селі Вербівка вулиця Кирпична стала Цегельною.

У Харкові планують перенести могилу колишнього ревкомушника

У Харкові вирішили перенести могилу колишнього ревкомушника Щучки з центральної частини міста на кладовище, після втрати об’єкту статусу пам’ятки історії.

У Берестині на Харківщині планують перенести могилу голови Костянтиноградського ревкому Щучки з центру міста на кладовище. Про це повідомили в ГО “Деколонізація. України”, передає “Думка”. За даними організації, у Берестині на Харківщині ухвалили рішення про перепоховання більшовика Щучки, чия могила розташована в центральній частині міста. Відповідно до наказу Міністерства культури України від 18 травня 2026 року та листа Департаменту культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації, об’єкт – “Могила голови Костянтиноградського ревкому Щучки С.С.” – втрачав статус пам’ятки історії місцевого значення та виключався з Державного реєстру нерухомих пам’яток. Після цього було ухвалено рішення про вилучення об’єкта з публічного простору. Передбачається перенесення поховання на кладовище.

Зникнення історичної пам’яті: У Харкові демонтовано пам’ятник

У Харкові знесли пам’ятник діячеві радянського періоду, що викликало резонанс серед громадських організацій та місцевих жителів.

У Харкові було демонтовано пам’ятник діячеві радянського періоду. Об’єкт знаходився біля однієї зі шкіл міста, розташованої на вулиці Генерала Момота.

Громадська організація “Деколонізація. Україна” повідомила про це події. За словами активістів, організація попередньо зверталася до Харківської обласної державної адміністрації з проханням знесли пам’ятник.

Пам’ятник був внесене до держреєстру, як пам’ятка монументального мистецтва місцевого значення.

Олександр Гордійович Зубарєв (1916, Дружківка — 1942, Харків) — вчитель географії, перший секретар Харківського підпільного обкому комсомолу. Герой Радянського Союзу.

Новини Харкова сьогодні: На Харківщині росіяни завдали повторний удар, коли на місце обстрілу прибули медики

Харківські активісти просуть вилучення пам’яток Кошкіну

Харківські активісти просять вилучити пам’ятки на честь російського конструктора Михайла Кошкіна.

У Харкові знаходиться вулиця, пам’ятник і меморіальна дошка на честь Михайла Кошкіна – начальника конструкторського бюро танкобудування Харківського паровозобудівного заводу, в якому побудували танк Т-34.Про це повідомили у громадській організації “Деколонізація. Україна”, передає “Думка”.За даними активістів, російський конструктор брав участь у радянській окупації України.Вони пишуть, що Кошкін народився в селі Бринчаги Ярославської губернії. 15 квітня 1918 року він добровільно вступив до залізничного загону РСЧА (Робітничо-Селянської Червоної армії) та брав участь у Громадянській війні.Після того, як Архангельський фронт ліквідували, 3-й залізничний батальйон перекинули на Польський фронт. Проте дорогою Кошкін захворів тифом і був знятий з ешелону.Після одужання його відправили до Києва, на Південний фронт, у 3-тю залізничну бригаду, що займалася відновленням залізничних колій і мостів у смузі наступу. Отже, зазначають активісти, він приймав участь у встановленні радянської влади на території України.Після завершення служби у 1921 році Кошкін із відзнакою закінчив військово-політичні курси в Харкові, а згодом навчався в Комуністичному університеті імені Я. М. Свердлова в Москві, де познайомився з С. М. Кіровим і Г. К. Орджонікідзе.Активісти надіслали звернення до Експертної комісії Інституту національної пам’яті щодо доцільності збереження таких пам’ятних об’єктів.”Глорифікація таких осіб – це не ок”, – пишуть активісти.Новини Харкова сьогодні: Прогноз харківського байбака Тимка: коли чекати весну у 2026 році

Обговорення перейменування бібліотеки Короленка у Харкові: Чи потрібно святкувати ім’я, що не підтримував український проєкт?

Активісти висловлюють занепокоєння щодо глорифікації Володимира Короленка та закликають до перегляду назви бібліотеки, стверджуючи, що його ідеологічна позиція суперечить сучасним уявленням про українську національну ідентичність.

Громадська організація звернулася до державних органів із вимогою змінити назву Харківської наукової бібліотеки. За даними активістів, організація звернулася до Міністерства культури та стратегічних комунікацій, а також до Інституту національної пам’яті з вимогою перейменувати Харківську державну наукову бібліотеку імені Володимира Короленка. Активісти наголошують, що Короленко, попри українське походження, свідомо обрав російську культурну та громадянську ідентичність і не асоціював себе з українською культурою. Окрім того, він негативно ставився до ідеї української державності та її відновлення у 1917 році. У зверненні йдеться, що подальша глорифікація діяча, який не підтримував український національний проєкт, є недоцільною. Йдеться зокрема про використання його імені в назвах установ, об’єктів власності та топоніміці.

Близнюківка відзначає деколонізацію: нарешті названо нову назву вулиці

У Близнюківській громаді Харківської області перейменовано вулицю, яка раніше носила назву «9 Травня» на «Озерну», як один з етапів деколонізації.

У Близнюківській громаді, що на Харківщині, офіційно затверджено перейменування вулиці, яка довгий час носила назву «9 Травня». Відтепер вулиця має назву «Озерна», що відображає природну спадщину місцевості.

За розпорядженням Близнюківської селищної ради, яке набуло чинності після оприлюднення на сайті громади, зміни внесені до державних реєстрів. Відповідальність за виконання доручення несе селищний голова.

Цей крок є частиною загальної ініціативи з деколонізації топонімів у громаді, спрямованої на відновлення історичної та культурної ідентичності регіону.

Валківська міська рада ухвалила рішення про демонтаж пам’ятника більшовицьким окупантам

Вартовська міська рада прийняла рішення про демонтаж пам’ятника більшовицьким окупантам, встановленого на братській могилі у Валківі. Це рішення було підтримане громадською організацією «Деколонізація. Україна».

Варто відзначити, що у Валківській міській раді прийняли рішення про демонтаж пам’ятника, який стоїть на братській могилі. Це стало можливим завдяки ініціативі громадської організації «Деколонізація. Україна» та відповідному рішенню міської ради, прийнятому 25 грудня.

Пам’ятник, розташований у сквері на вулиці Стадіонній, був встановлений на території братської могили, створеної у 1918-1920 та 1921 роках. Він був присвячений особам, які брали участь у російській імперській політиці, та подіям, що засуджуються відповідно до Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».

Після демонтажу на території планується провести благоустрій.