Позначка: Верховна Рада

Стефанчук розповів про строки ухвалення нового Цивільного кодексу України

Голова ВР Руслан Стефанчук прокоментував процес підготовки нового Цивільного кодексу та пояснив, від чого залежить дата його винесення на голосування.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив під час брифінгу для журналістів, що у питанні підготовки проєкту нового Цивільного кодексу немає жорстких дедлайнів, оскільки головним пріоритетом є його якість. За словами Стефанчука, наразі народні депутати роз’яснюють спірні положення та руйнують міфи навколо цього законопроєкту. Надалі у Верховній Раді планується обговорення поправок. Голова ВР зазначив, що документ винесуть на друге читання тоді, коли за результатами комунікації вдасться досягти найвищого рівня якості, який зараз є допустимим. Головна мета — забезпечити, щоб новий Цивільний кодекс України був одним із найкращих у Європі та гарантував права і свободи громадян. Додатково у тексті зазначається про три ракетні удари та знищення двох підприємств ворогом у Печенізькій громаді.

Стефанчук прокоментував ініціативи щодо податків та бюджету для Харківщини

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук розповів про перспективи податкових змін для прифронтових громад та бізнесу на Харківщині.

Мер Харкова виступив із пропозицією залишати шістдесят чотири відсотки надходжень податку на доходи фізичних осіб у бюджетах прифронтових громад. Про це представникам ЗМІ розповів голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, передає кореспондент інформаційного агентства “Думка”. За словами спікера парламенту, на даному етапі ще зарано прогнозувати перспективи підтримки таких ініціатив у Верховній Раді. Голова парламенту зауважив, що це дуже складно спрогнозувати, та підкреслив, що народні депутати можуть обговорювати й узгоджувати різноманітні рішення під час процесу підготовки державного бюджету.

Також спікер зазначив, що питання реверсної дотації піднімається під час дискусій щодо державного бюджету вже не перший рік. З огляду на попередній досвід ухвалення воєнних бюджетів, Стефанчук очікує на збереження чинного підходу до цього механізму. Водночас він акцентував увагу на тому, що головними пріоритетами під час прийняття бюджетних рішень незмінно залишаються Збройні сили України, допомога українському бізнесу та безпека місцевих громад.

Окремо очільник парламенту висловився щодо ініціативи зменшити ставку податку на прибуток підприємств для компаній на прифронтових територіях з вісімнадцяти до дев’яти відсотків. Він наголосив, що кожне скорочення податкових надходжень вимагає чіткого розуміння того, за рахунок чого будуть покриті бюджетні втрати. За словами Стефанчука, якщо звідкись щось забрати, необхідно розуміти, чим воно буде компенсочено. Серед потенційних аргументів на користь таких змін він назвав економічну мотивацію та стимули для підприємництва.

Наприкінці Руслан Стефанчук нагадав, що триває процес внесення поправок до проєкту державного бюджету. Остаточні висновки щодо того, які саме пропозиції надійдуть і будуть розглядатися українським парламентом, можна буде зробити після старту відповідного етапу роботи.

Новини Харкова сьогодні: За тиждень внаслідок російських ударів на території Харківської області загинуло шестеро людей, а ще шістдесят шість осіб зазнали поранень.

Харківська науковиця отримала стипендію Верховної Ради імені Бориса Патона

Професорку Харківського авіаційного інституту Ольгу Морозову відзначено стипендією Верховної Ради України імені Бориса Патона за вагомі наукові розробки.

Ольга Морозова, докторка технічних наук та професорка кафедри кібербезпеки та інтелектуальних інформаційних технологій Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут», стала стипендіаткою державної нагороди. Про це поінформував НАУ «Харківський авіаційний інститут», посилаючись на дані видання «Думка». Згідно з постановою Верховної Ради України № 5002-IX від 17 вересня 2026 року, Ользі Ігорівні призначено стипендію імені Бориса Патона. Відзнаку присуджено за наукову роботу на тему: «Розроблення та впровадження інформаційних систем і технологій здобуття професійних знань при підготовці фахівців критичної інфраструктури». Як зазначається на сайті Верховної Ради, щороку призначається 50 таких іменних стипендій. Розмір кожної виплати становить п’ять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня відповідного року. Фінансування здійснюється коштом бюджету Верховної Ради України. На цю стипендію висуваються молоді вітчизняні вчені, які мають науковий ступінь, значні досягнення у фундаментальних або прикладних дослідженнях, а також можливість реалізувати актуальну наукову роботу в Україні.

Зниження ПДВ на соціальні товари: ініціатива Ігоря Терехова

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, ініційований мером Харкова Ігорем Тереховим, який передбачає зниження ПДВ на соціально значущі товари, ліки та обладнання для електроживлення.

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, ініційований міським головою Харкова Ігорем Тереховим, що спрямований на зменшення податкового навантаження на соціально значущі товари. Про це поінформувала Асоціація прифронтових міст та громад, повідомляє видання “Думка”. Згідно з документом, пропонується встановити ставку ПДВ у розмірі 5% на базові продукти харчування, до яких належать м’ясо, риба, молочна продукція, овочі, фрукти, борошно, крупи, олія, а також макаронні та хлібобулочні вироби. Крім того, ініціатива передбачає зниження ПДВ з 7% до 5% для лікарських засобів, медичних виробів, певних товарів для дітей, засобів гігієни та спеціального медичного харчування. Також законопроєкт містить пропозицію щодо встановлення тимчасової ставки ПДВ у розмірі 7% на обладнання для автономного та резервного електроживлення.

Донори крові в Україні: Активісти вимагають відновити пільги

Активісти в Харкові ініціювали петицію до Верховної Ради України, вимагаючи відновлення пільг для донорів крові. Вони вважають, що скасування пільг може негативно вплинути на мотивацію донорів і стабільність запасів крові.

Активісти харківського осередку ГО “Захист Держави” ініціювали петицію до Верховної Ради України з вимогою переглянути рішення щодо скасування пільг для донорів крові.Як повідомляє ГО “Захист Держави”, питання донорства сьогодні є критично важливим як для військових госпіталів, так і для цивільних медичних закладів. У громадській організації вважають, що скасування пільг може негативно вплинути на мотивацію донорів і, як наслідок, на стабільність запасів крові в регіонах.Керівник осередку громадської організації Сергій Колесник зазначає: “Сьогодні, коли кров щодня рятує життя поранених військових і цивільних, держава не повинна зменшувати підтримку донорського руху. Донори фактично рятують життя без зброї в руках”.У петиції активісти просять народних депутатів переглянути дію відповідного закону та відновити пільги для донорів крові.Підписати можна на офіційному порталі електронних петицій Верховної Ради України за посиланням:https://itd.rada.gov.ua/petitions/Petition/Index/13499У громадській організації закликають жителів Харківщини та інших регіонів долучитися до підтримки ініціативи.

Депутати Верховної Ради не хворіли на норовірус: пояснення нардепа

Харківський депутат Дмитро Микиша спростував поширену інформацію про масове захворювання депутатів на норовірус, пояснивши причину їхньої відсутності в залі Верховної Ради через “італійський страйк”.

Інформація про масове захворювання депутатів на норовірус — фейк. Частина народних обранців не прийшла в залу через «італійський страйк» проти законопроєктів. Про це в ексклюзивному інтерв’ю виданню “Думка” розповів харківський нардеп Дмитро Микиша.
Микиша спростував твердження, що минулого тижня Верховна Рада ледь не лягла через «епідемію» через норовірус, отруєння в їдальні, хворих депутатів. «Насправді ні! Перше, що було – конспірологія, назвали ротавірус якийсь. Це чистіше ІПСО: підхоплено в Буковелі, всі були в Буковелі, принесли», – повідомив Микиша.
За його словами, депутати справді хворіють, але нічого спільного з норовірусом це не має. У когось — бронхіт, у когось — звичайна застуда. Сам Микиша теж лікував бронхіт, але аналізи показали: бактеріальний, не інфекційний. «Особисто снідав кожного дня приходив, із моїм бронхітом апетит дуже був добрий, кожного ранку я приходив, снідав, живий, здоровий, жодного натяку на це немає, і це чергова чутка», — додав нардеп.
Тоді чому в залі було порожньо? Микиша пояснює: «італійський страйк». Депутати свідомо не збиралися на голосування через неприйнятні для них законопроєкти. А чутки про вірус просто зручно все списали. «Я все ж таки вважаю, що це не було критичним, що в залі Верховної Ради не зібрались депутати. Якоїсь частини не добрали – це 100%, але глобальну причину я називаю «італійська забастовка». Проти тих законопроєктів, про які постійно йдуть розмови», — резюмував Микиша.

Депутати та неофіційні виплати: Розголоси з Верховної Ради

Харківський депутат Дмитро Микиша підтвердив існування чуток про неофіційні виплати для депутатів, уникаючи прямої заяви про їхню реальність.

Мажоритарник Дмитро Микиша, який вийшов із фракції “Слуга народу”, натякнув на існування неофіційних виплат для депутатів. Про це в ексклюзивному відвертому інтерв’ю виданню “Думка” розповів харківський нардеп Дмитро Микиша. За словами Микиші, його остання зарплата становила 52 тис. грн. До цього було 47 тис. грн. Але це — офіційно. На питання про так звану “зарплатну касу”, з якої депутатам нібито доплачують неофіційно, відповів: “Про це говорять, але давайте знову: якщо я скажу, що так, 100%, то завтра я йду на допит і давати свідчення. Давайте так: подейкують, десь ходять такі чутки. І просто що невеликі суми”. На уточнення, чи залишилася ця практика досі, Микиша відповів: “Так, мізерні там якісь суми. Такі, що легше вже реально офіційно трошки підняти — і буде воно дорівнювати. Подейкують”. Тобто депутат фактично підтвердив, що “чутки” про додаткові виплати мають підґрунтя, але прямо казати про це не ризикнув. Довідка. Дмитро Микиша — народний депутат України, обраний на мажоритарному окрузі в Харківській області від партії “Слуга народу”. Членом партії ніколи не був, згодом вийшов із парламентської фракції. До обрання в Раду займався бізнесом.

В Харкові судили чоловіка за підтримку російської агресії в соціальних мережах

Мешканець Харківщини отримав ув’язнення за поширення проросійських матеріалів у соціальних мережах.

Мешканець Харківської області отримав покарання у вигляді ув’язнення за підтримку збройної агресії росії проти України. Про це повідомили у Харківській обласній прокуратурі, передає “Думка”. Харківський апеляційний суд 16 лютого 2026 року засудив мешканця міста Первомайський (нині — Златопіль) Лозівського району до 5 років позбавлення волі за виправдовування та заперечення збройної агресії росії проти України. Упродовж березня-жовтня 2022 року чоловік поширював у соціальній мережі “Однокласники” публікації проросійського змісту, підтримував обстріли території України та полон українських військовослужбовців. Він також називав війну “внутрішнім громадянським конфліктом”. Раніше Златопільський міськрайонний суд призначив йому 5 років умовно з випробуванням на 3 роки, але прокурор подав апеляцію, не погодившись із м’яким покаранням. Апеляційний суд скасував попередній вирок і призначив реальне відбування покарання у вигляді 5 років тюрми.

Обговорення системи виборів до Верховної Ради України

Голова партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко повідомив, що обговорення системи виборів до Верховної Ради України почнеться через місяць на Робочій групі у парламенті. Зараз обговорюються технічні аспекти та організаційні питання, пов’язані з виборами.

Питання про систему, за якою відбуватимуться вибори в особливий період або перші повоєнні вибори до Верховної Ради України, почнуть обговорюватися на Робочій групі у парламенті приблизно через місяць. Про це сказав голова партії “Слуга народу”, перший заступник голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, відповідаючи на питання кореспондента “Думки” про те, за якою системою можуть проходити перші повоєнні парламентські вибори в Україні.

“Я вважаю, що зараз дуже рано говорити саме про формат парламентських виборів. Тому що взагалі про вибори зараз ми так не говоримо. У нас є Робоча група, дійсно. Але навіть на Робочій групі ми поки що не обговорювали систему. Можливо, це буде через кілька тижнів – місяць. Тому що, бачите, це не настільки актуальне питання”, – сказав Корнієнко.

Він підкреслив, що зараз триває обговорення технічних моментів наступних виборів.

“Набагато актуальніше питання, як забезпечити участь у виборах нашим внутрішньо переміщеним особам, дуже багато з яких досі мають виборчі адреси вже на окупованій території, а перебувають фізично, наприклад, на підконтрольній території. Це питання голосування військовослужбовців. Це величезний виклик. Стільки військовослужбовців в Україні ще не було, тому попередні підходи не повністю забезпечать їх право голосувати і бути обраним. І це, звичайно ж, закордонні українці. Величезна дискусія, кілька дискусій: і як їм дати голосувати фізично, технічно, тому що немає такої інфраструктури за кордоном. І, звичайно, політичні дискусії: наскільки їм давати брати участь у виборах, до якої межі, чи дозволяти балотуватися, чи тільки голосувати. Величезна дискусія. Ці всі дискусії зараз відбуваються, звичайно, питання адміністрування, питання участі – неучасті представників заборонених партій. Тут дуже багато питань”, – сказав Корнієнко.

Політик відмовився коментувати хід переговорного процесу та можливість забезпечення 60-денного припинення вогню для проведення виборів.

“Ми чули вчора результати переговорів. Відповідно до нашої внутрішньої політики і відповідно до певних документів, указів президента, переговорна група сама комунікує свою діяльність, усе, що там відбувалося. Я можу тільки як політик давати певні оцінки. Свої оцінки щойно зі сцени я давав: переговорний процес іде, дуже добре, що в нас є ці надії на мир в цьому році, але він має бути абсолютно зрозумілий, прийнятний українцям”, – сказав віце-спікер Ради.

Нагадаємо, що після заяв Білого дому про необхідність проведення виборів в Україні за дорученням президента України Володимира Зеленського була створена парламентська Робоча група з підготовки законодавчих пропозицій щодо виборів в особливий або повоєнний період. Минулого тижня робоча група обговорила проміжні напрацювання двох профільних підгруп. 21 липня 2019 року останні передвоєнні вибори до Верховної Ради України відбулися за змішаною системою: половина парламенту обиралася за партійними списками, друга половина – на мажоритарних округах.

Народний депутат отримав компенсацію за відпустку

Харківський народний депутат Олександр Фельдман отримав компенсацію у розмірі 429,6 тисяч гривень за невикористану щорічну відпустку.

Харківський народний депутат-мажоритарник Олександр Фельдман задекларував 429 тисяч гривень компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки. Відповідне повідомлення про суттєві зміни в майновому стані було подано 4 лютого. Згідно з повідомленням, 30 січня 2026 року Фельдман отримав грошову компенсацію за дні невикористаної щорічної оплачуваної відпустки в розмірі 429,6 тисяч гривень. Компенсацію виплатило Управління справами Апарату Верховної Ради України. Народні депутати України мають право на щорічну оплачувану відпустку тривалістю 45 календарних днів. Вона надається у міжсесійний період. Відпустка може бути поділена на частини, проте основна безперервна частина має складати не менше 14 календарних днів. Законодавство дозволяє виплату грошової компенсації за невикористані дні відпустки. Відпустка помічників-консультантів зазвичай надається у період відпустки народного депутата, і її тривалість становить 30 календарних днів.