Чиновница Верховной Рады купила земельный участок в Харьковской области, несмотря на ограниченные доходы

Чиновниця Верховної Ради України Римма Усата придбала земельну ділянку на Харківщині, незважаючи на обмежені фінансові можливості.

В Богодуховском районе Харьковской области сотрудница аппарата Верховной рады Украины Римма Усатая, которая в 2024 году не имела значительных сбережений, приобрела земельный участок площадью 7,1 га. Как передает «Думка», соответствующее уведомление о существенных изменениях в имущественном положении вчера, 27 января, подала заведующая сектором материально-технического обеспечения отдела закупок и материально-технического обеспечения Управления делами Аппарата Верховной Рады Украины Римма Усатая. Согласно уведомлению, 23 января 2026 года Усатая купила земельный участок площадью 7,1 га в селе Зарябинка Богодуховского района гражданина Украины Ивана Попова. Стоимость участка – 233 тыс. грн. В расходах Усатая указала при этом 240 тыс. грн.Согласно декларации Усатой за 2024 год, она проживает в Бучанском районе Киевской области. При этом у нее есть квартира площадью 71 кв.м в Богодухове Харьковской области, а также 26 земельных участков в Богодуховском районе Харьковской области.Зарплата Усатой за 2024 год в Верховной Раде составила 722,3 тыс. грн., доход от предоставления имущества в аренду – 311 тыс. грн. Среди сбережений чиновница указала 4,1 тыс. грн.

Харківська енергобезпека: Як місто готується до атак на енергетику та чому Київ відстає

Денис Шмигаль порівняв рівень підготовки Харкова та Києва до можливих атак на енергетичну інфраструктуру, виділивши ключові відмінності в стратегіях захисту та готовності міст.

Під час пленарного засідання Верховної Ради Денис Шмигаль підкреслив значну перевагу Харкова у підготовці до потенційних атак на енергетичну інфраструктуру порівняно з Києвом.

За словами міністра енергетики, головним фактором успіху Харкова стала активна співпраця місцевої влади та обласні органи у розробці та реалізації стратегії захисту енергетичного сектору. Місто було підготовлено до можливих атак шляхом забезпечення наявності мобільних котелень та розвитку розподіленої генерації.

Шмигаль також висловив стурбованість щодо недостатньої підготовки Києва до енергетичних викликів, стверджуючи, що місто було непідготовленим. Внаслідок цього, уряд зараз вживає екстрені заходи для стабілізації енергосистеми.

Нагадаємо, Верховна Рада сьогодні підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики.

Застава у 20 млн грн на рахунок нардепа Пивоварова: Нові деталі та розслідування

Застава у 20 мільйонів гривень було внесено за харківського нардепа Євгена Пивоварова, підозрюваного в отриманні хабарів. Розглядаються питання перевірки походження коштів застави.

Харківського народного депутата Євгена Пивоварова, підозрюваного в отриманні неправомірної вигоди за голосування у Верховній Раді, заохотили заставу у розмірі майже 20 мільйонів гривень.

Як повідомляє Центр протидії корупції (ЦПК), очолюваний Віталієм Шабуніним, за депутата після обрання запобіжного заходу було внесено заставу шляхом численних платежів від 150 тисяч до 5 мільйонів гривень. Загальна сума застави становить близько 20 мільйонів гривень.

Спочатку за інших підозрюваних у справі «Мідас» було внесено застави, однак джерела походження коштів для цих платежів не піддавалися ретельній перевірці. Наприклад, компанія «Вангар» з мізерним статутним капіталом у 1000 грн внесла 37 мільйонів гривень. Інформація про діяльність компанії відсутня.

Державна служба фінансового моніторингу (ДФСМ) та фінансовий моніторинг банку, через який здійснювались перекази на рахунок ВАКС, мали б перевірити походження коштів застави, проте інформація про це поки що не надходить.

Нагадаємо, що 28 грудня 2025 року НАБУ оголосило підозру Пивоварову у спільноті з іншими особами в отриманні неправомірної вигоди за голосування у парламенті. 31 грудня ВАКС застосував запобіжний захід у вигляді застави, а 1 січня стало відомо про це.