Позначка: Застава

У Харкові екскерівника ТЦК підозрюють у фіктивному призові 10 чоловіків

У Харкові колишній керівник ТЦК отримав підозру за фіктивний призов 10 військовозобов’язаних чоловіків та може вийти з-під варти під заставу 266 тис. грн.

У Харкові колишній керівник ТЦК отримав підозру за фіктивний призов 10 військовозобов’язаних чоловіків. Про це, як передає “Думка”, повідомила Спеціалізована прокуратура у військовій сфері Східного регіону.

За даними прокуратури, колишній т.в.о. начальника районного ТЦК та СП у Харкові, використовуючи власний електронний ключ, вносив до інформаційно-комунікаційної системи “Оберіг” недостовірні відомості про нібито призов військовозобов’язаних за мобілізацією та їх направлення до військових частин.

У листопаді-грудні 2025 року він незаконно змінив дані в облікових картках 10 військовозобов’язаних. Водночас ці особи фактично не проходили процедуру призову, до військових частин не прибували та до списків особового складу не зараховувалися. У результаті військовозобов’язані безпідставно набували статусу призваних на військову службу та виключалися з активного мобілізаційного обліку.

Дії підозрюваного кваліфіковано за ч. 1, ч. 3 ст. 362 КК України — несанкціонована зміна інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, вчинена особою, яка має право доступу до неї, повторно.

Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у сумі 266 тис. грн.

На Харківщині підозрюваному у хабарництві за деревину визначили заставу

На Харківщині посадовця підозрюють у системному хабарництві за відпуск деревини. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із заставою 3 млн 328 тис. гривень.

На Харківщині посадовця підозрюють у системному хабарництві за відпуск деревини. Про це повідомила Харківська обласна прокуратура, передає “Думка”.

За даними слідства, суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 3 млн 328 тис. гривень.

Раніше правоохоронці викрили керівника державного лісового підприємства на Харківщині на вимаганні коштів від підприємців за відпуск деревини. За даними слідства, він встановив “тариф” за кожен складометр і отримував неправомірну вигоду, використовуючи схеми конспірації.

З СІЗО випустили заступника мера Харкова після внесення застави

Колишній заступник мера Харкова Андрій Руденко випустився з СІЗО після внесення застави у розмірі понад 1,33 мільйона гривень. Адвокат повідомив про погіршення стану здоров’я Руденка у СІЗО.

Колишній заступник міського голови Харкова Андрій Руденко звільнений зі слідчого ізолятора після внесення застави у розмірі понад 1,33 мільйона гривень. Як повідомили джерела, цю інформацію підтвердив адвокат Руденка.

Слідчий суддя Київського районного суду Харкова 17 лютого змінив запобіжний захід для Андрія Руденка з тримання під вартою на заставу. У той же день за підозрюваного було внесено 1,33 млн грн, після чого він вийшов зі слідчого ізолятора.

Адвокат Віталій Саламаха повідомив, що суддя врахував погіршення здоров’я клієнта у СІЗО, зокрема серцеві захворювання та супутні. Він зазначив, що в умовах слідчого ізолятора Руденко не мав можливості пройти обстеження, стан був критичним.

Наразі Руденко здав паспорти та не має права залишати межі Харківської області. Також він зобов’язаний з’являтися до слідчого за першою вимогою.

За словами адвоката, справа перебуває на стадії досудового розслідування, сторона захисту ще не ознайомилася з усіма доказами. Сам Руденко провини не визнає.

Нагадаємо, що Руденко з лютого 2015 року працював заступником міського голови Харкова з питань житлово-комунального господарства. Спочатку він працював із Геннадієм Кернесом, потім – із Ігорем Тереховою. З грудня 2020 року Терехова призначила Руденка заступником міського голови Харкова з питань забезпечення життєдіяльності міста. 1 квітня 2024 року Руденко був звільнений із посади заступника мера Харкова.

Джерела “Думки” тоді повідомляли, що правоохоронні органи проводили обшук в помешканні Руденка, однак слідчі дії стосувалися не самого тодішнього заступника мера Харкова, а його дружини, яка нібито постачала колючий дріт для фортифікаційних споруд у регіоні та місті. 28 червня Генеральний прокурор України Руслан Кравченко повідомив, що колишній заступник Харківського міського голови та група осіб підозрюються у заволодінні 5,4 млн грн бюджетних коштів, виділених на фортифікації. У червні 2025 року Київський райсуд Харкова обрав Руденка запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб – до 26 серпня 2025 року включно.

Рекордні застави в справі “Мідас”: Олексій Чернишов у п’ятійці

Ексвіцепрем’єр Олексій Чернишов увійшов до списку підозрюваних із найбільшими судовими зааветовими сумами у справі “Мідас”, включаючи Галущенко, Кауфмана, Пашинського та Фісталя.

Ексвіцепрем’єр Олексій Чернишов, який народився в Харкові, фігурує в рейтингу найбільших застав, призначених судом для резонансних фігурантів у справі “Мідас”. Про це повідомили у виданні “Слово і діло”, передає “Думка”.

За даними ЗМІ, після затримання ексміністра енергетики Германа Галущенко, він стан лідером серед підозрюваних, яким оголосили найбільші суми застави. Галущенко намагається оскаржити 425 млн грн застави, називаючи таку суму “вироком”, проте він не єдиний чиновник, якому оголосили підозру за справою “Мідас”. Ексвіцепрем’єр Олексій Чернишов закриває п’ятірку гучних імен із найвищими судовими заставами в Україні.

Між Галущенко та Чернишовим у п’ятірці антирейтингу розміщилися Кауфману – 309 млн грн, Пашинський – 272 млн грн та Фісталь із 200 млн грн застави.

Нагадаємо, НАБУ та САП у рамках операції “Мідас” задокументували передачу Чернишову та його довіреній особі понад 1,2 млн дол. та майже 100 тис. євро. 18 листопада ВАКС обрав йомутримання під вартою з альтернативою застави 51,6 млн грн, яка була внесена наступного дня. Чернишову встановлено обов’язки: прибувати за вимогою слідчих і суду, не залишати Київську область без дозволу, повідомляти про зміну місця проживання, утримуватися від спілкування з фігурантами справи, здати паспорти та носити електронний браслет.

Вищий антикорупційний суд 25 червня наклав арешт на майно колишнього віцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова та його дружини.

Наприкінці листопада Чернишов подав апеляцію на рішення ВАКС щодо запобіжного заходу.

Довідка. У грудні 2024 року Верховна Рада України проголосувала за призначення харків’янина Олексія Чернишова на посаду віцепрем’єр-міністра — міністра національної єдності України. За призначення Чернишова на нову посаду проголосувало 237 нардепів. У 2022 році ексміністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов був призначений головою правління акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”.

Застава у 20 млн грн на рахунок нардепа Пивоварова: Нові деталі та розслідування

Застава у 20 мільйонів гривень було внесено за харківського нардепа Євгена Пивоварова, підозрюваного в отриманні хабарів. Розглядаються питання перевірки походження коштів застави.

Харківського народного депутата Євгена Пивоварова, підозрюваного в отриманні неправомірної вигоди за голосування у Верховній Раді, заохотили заставу у розмірі майже 20 мільйонів гривень.

Як повідомляє Центр протидії корупції (ЦПК), очолюваний Віталієм Шабуніним, за депутата після обрання запобіжного заходу було внесено заставу шляхом численних платежів від 150 тисяч до 5 мільйонів гривень. Загальна сума застави становить близько 20 мільйонів гривень.

Спочатку за інших підозрюваних у справі «Мідас» було внесено застави, однак джерела походження коштів для цих платежів не піддавалися ретельній перевірці. Наприклад, компанія «Вангар» з мізерним статутним капіталом у 1000 грн внесла 37 мільйонів гривень. Інформація про діяльність компанії відсутня.

Державна служба фінансового моніторингу (ДФСМ) та фінансовий моніторинг банку, через який здійснювались перекази на рахунок ВАКС, мали б перевірити походження коштів застави, проте інформація про це поки що не надходить.

Нагадаємо, що 28 грудня 2025 року НАБУ оголосило підозру Пивоварову у спільноті з іншими особами в отриманні неправомірної вигоди за голосування у парламенті. 31 грудня ВАКС застосував запобіжний захід у вигляді застави, а 1 січня стало відомо про це.