Президент ФК «Харків» Богдан Бойко прокоментував звинувачення у справі «Карфаген»

Президент ФК «Харків» Богдан Бойко відповів на звинувачення у справі «Карфаген», які стосуються діяльності кол-центрів, та заперечив свою причетність до шахрайських схем.

Керівник футбольного клубу «Харків» Богдан Бойко публічно висловився щодо появи свого прізвища у матеріалах розслідування «Карфаген», що стосується роботи незаконних кол-центрів. Пресслужба спортивного колективу опублікувала цю позицію на клубній сторінці, про що повідомляє видання «Думка». Функціонер категорично відкинув будь-які звинувачення в організації шахрайських схем чи причетності до протиправного заволодіння фінансами громадян. На його думку, просте фігурування особи у матеріалах кримінального провадження чи наявність окремих уривків розмов не можуть вважатися доказом вини. Раніше представники Спеціалізованої антикорупційної прокуратури заявляли про контакти Бойка з одним із фігурантів справи щодо мережі шахрайських кол-центрів. Це розслідування є частиною масштабної антикорупційної операції НАБУ та САП під назвою «Карфаген», у рамках якої перевіряється діяльність угруповання. За даними слідства, цю групу очолював Сергій Кропива, який обіймав посаду заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу Генерального прокурора. Як стверджують у САП, учасники схеми брали неправомірну вигода за уникнення перешкод у роботі кол-центрів, жертвами яких ставали мешканці України та інших держав. Микола Карась, який обіймає посаду заступника начальника відділу САП, під час коментування справи зазначив, що Богдан Бойко безпосередньо координував діяльність цих структур, обговорюючи конкретні локації та питання виконання міжнародних правових доручень. Серед доказової бази слідчі демонструють аудіозаписи бесід між Кропивою та Бойком. Зокрема, у матеріалах САП фігурує розмова від 19 березня 2026 року, під час якої співрозмовники обговорювали ситуацію в одному з регіонів, де, за твердженням Кропиви, Департамент стратегічних розслідувань Нацполіції не мав жодних даних у розшуку. Наступний епізод датований 5 травня, коли Кропива нібито наголошував на необхідності знайти автора заяви для створення підстав для міжнародного правового запиту до Казахстану. Вже 6 травня, згідно з даними розслідування, Кропива та Бойко узгоджували кандидатуру особи, котру планувалося залучити до процесуальних заходів у межах цього запиту. Представники САП зауважують, що в той момент президент футбольного клубу перебував у Лісабоні через робочі справи команди. Сам Богдан Бойко не заперечує факту згадки власного імені у документах провадження, проте відкидає будь-яку участь у протиправних діяннях. Він підкреслив, що володіє фінансовою структурою, яка контролюється Національним банком України, і йому нічого не відомо про порушення закону з її боку. 6 вересня Вищий антикорупційний суд відправив Сергія Кропиву під варту у справі про ймовірне покровительство шахрайським кол-центрам, встановивши альтернативу у вигляді застави сумою 120 млн грн. Органи НАБУ та САП вважають, що угруповання регулярно брало хабарі за бездіяльність правоохоронців і могло легалізувати активи на суму понад 89 млн грн. Сам Кропива не визнає провини у «кришуванні» та припускає, що аудіозаписи могли бути спотворені.

НАБУ почало провадження через порушення в декларації Неллі Цибульник

НАБУ розпочало кримінальне провадження через порушення, виявлені в деклараціях Неллі Цибульник за 2023 та 2024 роки.

НАБУ розпочало кримінальне провадження через порушення, виявлені в декларації депутатки Харківської облради та заступниці міського голови Неллі Цибульник. Про це, як передає “Думка”, повідомило НАЗК.

За даними НАЗК, посадовиця з Харкова увійшла до переліку чиновників, у деклараціях яких за результатами повних перевірок, завершених у березні, встановили ознаки порушень.

Ідеться про декларації за 2023 та 2024 роки депутатки Харківської обласної ради та голови адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради. У них, за інформацією НАЗК, встановлено ознаки відображення недостовірних відомостей на суму понад 13,1 млн грн. Зокрема, посадовиця не підтвердила джерела походження власних готівкових коштів сукупно на понад 12,3 млн грн.

У повідомленні НАЗК зазначено: “НАБУ розпочало кримінальне провадження”.

Нагадаємо, у Харкові депутатка облради та чиновниця мерії Неллі Цибульник попалася на недостовірному декларуванні.

Колишніх співробітників Теплових мереж Харкова обвинувачують у масштабному розкраданні коштів Світового банку

Сім осіб, включаючи співробітників Харківських теплових мереж, обвинувачуються у розкраданні коштів Світового банку, призначених для відновлення інфраструктури Харкова. У справі задіяно 22 млн грн.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) за матеріалами Національного бюро розслідувань (НАБУ) направила до суду обвинувальний акт стосовно семи осіб, які вчинили заводіння коштами, призначеними на відновлення інфраструктури Харкова. У включенні були 22 млн грн від Світового банку.

За інформацією прокуратури, до суду було скеровано обвинувальний акт щодо семи осіб, серед яких керівник організованої групи, двоє працівників КП “Харківські теплові мережі” та ще четверо підконтрольних лідеру групи осіб. Підозрювані підозрюються у заводінні мільйонними коштами, у тому числі міжнародних партнерів, які були призначені для відновлення критичної інфраструктури Харкова.

За даними слідства, із квітня 2022 року організатор групи у змові з працівниками КП та підконтрольними особами забезпечили прямі договори на постачання трубної продукції, вікон та технічної солі. Під виглядом воєнного стану вони не проводили відкриті торги та перепродавали продукцію за завищеними цінами, використовуючи підроблені документи для обґрунтування штучного підвищення вартості.

Унаслідок таких оборудок ХТМ зазнало збитків на суму 128,2 млн грн, якою підозрювані розпорядилися на власний розсуд. Частина коштів, 22 млн грн, була надана Світовим банком і призначалася на розвиток міської інфраструктури.

Застава у 20 млн грн на рахунок нардепа Пивоварова: Нові деталі та розслідування

Застава у 20 мільйонів гривень було внесено за харківського нардепа Євгена Пивоварова, підозрюваного в отриманні хабарів. Розглядаються питання перевірки походження коштів застави.

Харківського народного депутата Євгена Пивоварова, підозрюваного в отриманні неправомірної вигоди за голосування у Верховній Раді, заохотили заставу у розмірі майже 20 мільйонів гривень.

Як повідомляє Центр протидії корупції (ЦПК), очолюваний Віталієм Шабуніним, за депутата після обрання запобіжного заходу було внесено заставу шляхом численних платежів від 150 тисяч до 5 мільйонів гривень. Загальна сума застави становить близько 20 мільйонів гривень.

Спочатку за інших підозрюваних у справі «Мідас» було внесено застави, однак джерела походження коштів для цих платежів не піддавалися ретельній перевірці. Наприклад, компанія «Вангар» з мізерним статутним капіталом у 1000 грн внесла 37 мільйонів гривень. Інформація про діяльність компанії відсутня.

Державна служба фінансового моніторингу (ДФСМ) та фінансовий моніторинг банку, через який здійснювались перекази на рахунок ВАКС, мали б перевірити походження коштів застави, проте інформація про це поки що не надходить.

Нагадаємо, що 28 грудня 2025 року НАБУ оголосило підозру Пивоварову у спільноті з іншими особами в отриманні неправомірної вигоди за голосування у парламенті. 31 грудня ВАКС застосував запобіжний захід у вигляді застави, а 1 січня стало відомо про це.