Конфіскація майна на 6,4 млн грн у колишнього харківського прокурора

Вищий антикорупційний суд постановив стягнути в дохід держави активи колишнього керівника окружної прокуратури Харкова на суму понад 6,4 млн грн.

У Харківській області за рішенням суду в колишнього очільника однієї з окружних прокуратур конфіскували активи на суму понад 6,4 мільйона гривень. Про це поінформувало Державне бюро розслідувань, про що передає видання “Думка”. Згідно з інформацією слідства, Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення стягнути на користь держави майно ексглави окружної прокуратури Харкова. Загальна вартість цих активів становить понад 6,4 млн грн. Йдеться про такі транспортні засоби, як Lexus, Mercedes-Benz, Audi A4 та Audi Q3, а також квартиру в одному з житлових комплексів Харкова. За даними ДБР, колишній посадовець разом із близькими родичами придбали це майно протягом 2023–2024 років. Водночас законні доходи та заощадження цих осіб, як зазначає бюро, не покривали витрати на такі придбання. Зібрані ДБР матеріали лягли в основу позову Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. 16 вересня 2026 року Вищий антикорупційний суд задовольнив позовні вимоги САП і визнав зазначені активи необґрунтованими. Суд ухвалив рішення стягнути їхню вартість у розмірі понад 6,4 млн грн у державний дохід.

Президент ФК «Харків» Богдан Бойко прокоментував звинувачення у справі «Карфаген»

Президент ФК «Харків» Богдан Бойко відповів на звинувачення у справі «Карфаген», які стосуються діяльності кол-центрів, та заперечив свою причетність до шахрайських схем.

Керівник футбольного клубу «Харків» Богдан Бойко публічно висловився щодо появи свого прізвища у матеріалах розслідування «Карфаген», що стосується роботи незаконних кол-центрів. Пресслужба спортивного колективу опублікувала цю позицію на клубній сторінці, про що повідомляє видання «Думка». Функціонер категорично відкинув будь-які звинувачення в організації шахрайських схем чи причетності до протиправного заволодіння фінансами громадян. На його думку, просте фігурування особи у матеріалах кримінального провадження чи наявність окремих уривків розмов не можуть вважатися доказом вини. Раніше представники Спеціалізованої антикорупційної прокуратури заявляли про контакти Бойка з одним із фігурантів справи щодо мережі шахрайських кол-центрів. Це розслідування є частиною масштабної антикорупційної операції НАБУ та САП під назвою «Карфаген», у рамках якої перевіряється діяльність угруповання. За даними слідства, цю групу очолював Сергій Кропива, який обіймав посаду заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу Генерального прокурора. Як стверджують у САП, учасники схеми брали неправомірну вигода за уникнення перешкод у роботі кол-центрів, жертвами яких ставали мешканці України та інших держав. Микола Карась, який обіймає посаду заступника начальника відділу САП, під час коментування справи зазначив, що Богдан Бойко безпосередньо координував діяльність цих структур, обговорюючи конкретні локації та питання виконання міжнародних правових доручень. Серед доказової бази слідчі демонструють аудіозаписи бесід між Кропивою та Бойком. Зокрема, у матеріалах САП фігурує розмова від 19 березня 2026 року, під час якої співрозмовники обговорювали ситуацію в одному з регіонів, де, за твердженням Кропиви, Департамент стратегічних розслідувань Нацполіції не мав жодних даних у розшуку. Наступний епізод датований 5 травня, коли Кропива нібито наголошував на необхідності знайти автора заяви для створення підстав для міжнародного правового запиту до Казахстану. Вже 6 травня, згідно з даними розслідування, Кропива та Бойко узгоджували кандидатуру особи, котру планувалося залучити до процесуальних заходів у межах цього запиту. Представники САП зауважують, що в той момент президент футбольного клубу перебував у Лісабоні через робочі справи команди. Сам Богдан Бойко не заперечує факту згадки власного імені у документах провадження, проте відкидає будь-яку участь у протиправних діяннях. Він підкреслив, що володіє фінансовою структурою, яка контролюється Національним банком України, і йому нічого не відомо про порушення закону з її боку. 6 вересня Вищий антикорупційний суд відправив Сергія Кропиву під варту у справі про ймовірне покровительство шахрайським кол-центрам, встановивши альтернативу у вигляді застави сумою 120 млн грн. Органи НАБУ та САП вважають, що угруповання регулярно брало хабарі за бездіяльність правоохоронців і могло легалізувати активи на суму понад 89 млн грн. Сам Кропива не визнає провини у «кришуванні» та припускає, що аудіозаписи могли бути спотворені.

САП просить суд стягнути в дохід держави Audi S6, оформлений на діда харківського поліцейського

САП звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом про стягнення в дохід держави автомобіля Audi S6 вартістю 2 млн 905 тис. грн, який, за версією слідства, харківський поліцейський оформив на свого діда.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом про стягнення в дохід держави автомобіля Audi S6 вартістю понад 2,9 млн грн.

Як повідомили у САП, прокурор подав позов на підставі матеріалів Державного бюро розслідувань. У ньому йдеться про визнання необґрунтованим активу та його стягнення в дохід держави з інспектора сектору реагування патрульної поліції одного з відділів поліції Харківщини А. Подлозного.

Мова йде про автомобіль Audi S6 2020 року випуску вартістю 2 млн 905 тис. грн. У вересні 2024 року право власності на цей транспортний засіб оформили на діда посадовця, який, за версією САП, був номінальним власником.

У прокуратурі зазначили, що саме поліцейський шукав автомобіль на спеціалізованих сайтах, домовлявся про його придбання, організовував технічну діагностику, а згодом користувався транспортним засобом.

У САП повідомили, що фактичне володіння активом підтверджується результатами негласних слідчих дій, записами камер відеоспостереження, а також фактами оплати посадовцем штрафів за порушення ПДР, здійснені на цьому авто.

Крім того, правоохоронці проаналізували доходи та витрати родини поліцейського та його родичів. За результатами перевірки встановили, що законних коштів для придбання такого автомобіля вони не мали.

За даними САП, різниця між вартістю активу та офіційними доходами сім’ї становить понад 2,7 млн грн. Наразі прокурор просить суд визнати актив необґрунтованим та стягнути його вартість із відповідачів у дохід держави.