Політика – Сторінка 2

Харківський депутат Фельдман суттєво збільшив витрати на рекламу в соцмережах

Харківський депутат Олександр Фельдман суттєво збільшив витрати на рекламу в соцмережах у 2025 році.

Народний депутат Олександр Фельдман у 2025 році витратив понад 9,5 тисяч доларів на просування своєї сторінки, що в 68 разів більше, ніж роком раніше. Про це повідомляє ГО рух “ЧЕСНО”, передає “Думка”.За даними організації, Харківський нардеп Олександр Фельдман потрапив до трійки лідерів серед українських політиків за витратами на рекламу у Facebook та Instagram. Про це свідчать дані бібліотеки реклами Meta, які проаналізували в русі.За 2025 рік Фельдман витратив на просування власної сторінки понад 9,5 тис. дол — це майже 400 тис. грн. Порівняно з попереднім роком сума зросла на 6754%.Аналітики звернули увагу, що сотні тисяч гривень пішли на рекламу дописів російською мовою. Тематика постів здебільшого стосувалася війни та обстрілів Харкова. Щоправда, у жодному з формулювань немає прямої згадки про Росію як агресора — лише “ворожі ракети”, “ворог” та “війна”. У рекламних дописах Фельдман також активно використовує ветеранську тематику та згадує свій “Фельдман-Екопарк” у Харкові.За даними ЧЕСНО, Фельдман поступається за витратами лише колишньому міністру екології Ігорю Шевченку (понад 8,5 тис. дол) та випереджає лідера “Європейської солідарності” Петра Порошенка, який витратив близько 6,1 тис. дол.Довідка. Олександр Фельдман перебуває у політиці з 90-х років. Обирався нардепом від “Партії регіонів”, згодом був співголовою партії “Наш край” і членом фракції ОПЗЖ. У 2014 році голосував за так звані “диктаторські закони” 16 січня. Нині входить до депутатської групи “Відновлення України”.

Партия «Слуга народа» отложила съезд и изменения в структуре

Глава партии «Слуга народа» Александр Корниенко заявил, что на данный момент не планируется проведение съезда партии и внесение изменений в её структуру.

Станом на 19 лютого 2026 року мова про підготовку з’їзду партії “Слуга народу” не йде.Про це в коментарі кореспондентові “Думки” сказав голова партії “Слуга народу”, перший заступник голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, відповідаючи на питання, чи буде в нього заступники за напрямками роботи в партії.

“Нема такого рішення поки. Ні, немає (заступників зараз – ред.). Це великі процеси, це з’їзд. У нас зараз діючий статут не передбачає (наявність заступників – ред.)”, – сказав Корнієнко.

На уточнююче питання, чи має намір Корнієнко ініціювати зміни до статуту партії “Слуга народу” та запровадити посади заступників голови партії за напрямками діяльності, політик сказав: “Це ж не питання хотіння чи нехотіння. Якщо ми в партії всі разом вирішимо, що це буде корисно, то, звичайно, будемо з’їзду пропонувати такі речі. Поки що наразі про з’їзд мова не йде. Я продовжую приймати справи, вже в регіони їжджу, багато спілкуюся. Але зараз ми сконцентровані на побудові і запуску швидко механізму прямої допомоги військовим підрозділам. І коли ми його вже запустимо, тоді вже будемо політикою займатися”.

На питання, чи планується ребрендинг партії “Слуга народу”, Корнієнко сказав: “Це політика – це потім”.

Нагадаємо, що 17 грудня 2025 року Корнієнко стан новим главою партії “Слуга народу”. На цій посаді він змінив народну депутатку Олену Шуляк.Новини Харкова сьогодні: Справу харківського нардепа Одарченка перегляне Верховний суд

Обговорення системи виборів до Верховної Ради України

Голова партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко повідомив, що обговорення системи виборів до Верховної Ради України почнеться через місяць на Робочій групі у парламенті. Зараз обговорюються технічні аспекти та організаційні питання, пов’язані з виборами.

Питання про систему, за якою відбуватимуться вибори в особливий період або перші повоєнні вибори до Верховної Ради України, почнуть обговорюватися на Робочій групі у парламенті приблизно через місяць. Про це сказав голова партії “Слуга народу”, перший заступник голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, відповідаючи на питання кореспондента “Думки” про те, за якою системою можуть проходити перші повоєнні парламентські вибори в Україні.

“Я вважаю, що зараз дуже рано говорити саме про формат парламентських виборів. Тому що взагалі про вибори зараз ми так не говоримо. У нас є Робоча група, дійсно. Але навіть на Робочій групі ми поки що не обговорювали систему. Можливо, це буде через кілька тижнів – місяць. Тому що, бачите, це не настільки актуальне питання”, – сказав Корнієнко.

Він підкреслив, що зараз триває обговорення технічних моментів наступних виборів.

“Набагато актуальніше питання, як забезпечити участь у виборах нашим внутрішньо переміщеним особам, дуже багато з яких досі мають виборчі адреси вже на окупованій території, а перебувають фізично, наприклад, на підконтрольній території. Це питання голосування військовослужбовців. Це величезний виклик. Стільки військовослужбовців в Україні ще не було, тому попередні підходи не повністю забезпечать їх право голосувати і бути обраним. І це, звичайно ж, закордонні українці. Величезна дискусія, кілька дискусій: і як їм дати голосувати фізично, технічно, тому що немає такої інфраструктури за кордоном. І, звичайно, політичні дискусії: наскільки їм давати брати участь у виборах, до якої межі, чи дозволяти балотуватися, чи тільки голосувати. Величезна дискусія. Ці всі дискусії зараз відбуваються, звичайно, питання адміністрування, питання участі – неучасті представників заборонених партій. Тут дуже багато питань”, – сказав Корнієнко.

Політик відмовився коментувати хід переговорного процесу та можливість забезпечення 60-денного припинення вогню для проведення виборів.

“Ми чули вчора результати переговорів. Відповідно до нашої внутрішньої політики і відповідно до певних документів, указів президента, переговорна група сама комунікує свою діяльність, усе, що там відбувалося. Я можу тільки як політик давати певні оцінки. Свої оцінки щойно зі сцени я давав: переговорний процес іде, дуже добре, що в нас є ці надії на мир в цьому році, але він має бути абсолютно зрозумілий, прийнятний українцям”, – сказав віце-спікер Ради.

Нагадаємо, що після заяв Білого дому про необхідність проведення виборів в Україні за дорученням президента України Володимира Зеленського була створена парламентська Робоча група з підготовки законодавчих пропозицій щодо виборів в особливий або повоєнний період. Минулого тижня робоча група обговорила проміжні напрацювання двох профільних підгруп. 21 липня 2019 року останні передвоєнні вибори до Верховної Ради України відбулися за змішаною системою: половина парламенту обиралася за партійними списками, друга половина – на мажоритарних округах.

Чиновник заявив про знахідку валюти в гаражі бабусі в Харкові

Виконувач обов’язків голови Держекоінспекції Субботенко задекларував знаходження 653 тис. дол. в гаражі, який він знайшов у Харкові після смерті бабусі.

Виконувач обов’язків голови Держекоінспекції Субботенко задекларував валюту, знайдену в гаражі у Харкові. Бабуся залишила понад 650 тис. дол. Про це “Думці” стало відомо з допису редакторки Укрінформ Ольги Коростельової у Фейсбук та матеріалу редакції 368.media. За даними ЗМІ, керівник Державної екологічної інспекції Олександр Субботенко під час перевірки його статків розповів співробітникам НАЗК, що після смерті бабусі успадкував гараж у Харкові й знайшов там чималеньку заначку — 653 тис. дол. готівкою. За документами, гараж розташований у кооперативі “Прогрес”, а бабуся померла ще в грудні 2020-го. Гроші, які чиновник задекларував у 2024-му, за його словами, лежали там і чекали свого часу. Субботенко запевняв, що родичка заробила їх чесно, адже вони з чоловіком за життя “мали справи” на теренах колишнього СРСР і навіть за кордоном. У сім’ї, мовляв, було правило конвертувати заощадження в долари. Але в НАЗК порахували інакше. Бабуся, 1948 року народження, все життя пропрацювала на технічних посадах — у харківському райкомі комсомолу, політехнічному інституті, а 1984-го взагалі звільнилася. Жодного бізнесу вона не мала, підприємцем не була. Дідусь помер 1989-го, і де він міг узяти таку купу валютних заощаджень — загадка, адже до 1991 року обіг “зелених” в СРСР карався Кримінальним кодексом. Із 2022 року Субботенко намагався через Комінтернівський райсуд Харкова визнати за собою право на спадщину, але суд йому відмовив. У рішенні прямо сказано: доказів, що гроші належали бабусі, немає, і взагалі, ці кошти більше скидаються на скарб. Онук рішення не оскаржував і за скарбом до відповідних органів не звертався. До того ж у заповіті 1992 року, який нотаріально засвідчений, про жодні валютні заощадження бабуся не згадувала. Єдина згадка про гроші — 11 тис. дол. від продажу квартири, але це крапля в морі. За підрахунками НАЗК, Субботенко вказав у декларації недостовірні відомості на загальну суму 26,7 млн грн. Матеріали перевірки тепер мають передати до правоохоронців.

Верховний суд відкрив провадження у справі народного депутата Одарченка

Верховний суд відкрив касаційне провадження у справі народного депутата з Харкова Андрія Одарченка, якого раніше заочно засудили до 8 років позбавлення волі.

Верховний суд відкрив касаційне провадження у справі народного депутата з Харкова Андрія Одарченка, якого раніше заочно засудили до 8 років позбавлення волі. Про це повідомили в “Слово і діло”, передає “Думка”. За даними ЗМІ, відповідне рішення 3 лютого ухвалив Касаційний кримінальний суд. Раніше Вищий антикорупційний суд визнав Одарченка винуватим у наданні неправомірної вигоди. Суд призначив йому покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна та забороною обіймати певні посади строком на три роки. Апеляційна палата ВАКС залишила вирок без змін. Після цього сторона захисту, а також прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури подали касаційні скарги. Верховний суд відкрив провадження за обома зверненнями.Як повідомляла “Думка”, 21 листопада 2023 року в Києві був затриманий народний депутат України із Харкова Андрій Одарченко. Його підозрюють у спробі дати хабар голові Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Мустафі Найєму за виділення коштів на ремонт будівлі Державного біотехнологічного університету, де Одарченка обрали ректором. Народному депутату інкримінують вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі).22 листопада Вищий антикорупційний суд обрав народному депутату Андрію Одарченку запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю вийти під заставу у 15 млн грн.24 листопада стало відомо, що політична партія “Слуга народу” виключила Одарченка зі свого складу.25 листопада стало відомо, що Одарченко вийшов із СІЗО під заставу у 15 млн грн.8 грудня 2023 року після виходу із СІЗО Одарченко вперше прийшов на роботу до Верховної Ради України.20 грудня Апеляційна палата підтвердила законність раніше застосованого запобіжного заходу до Одарченка, залишивши його під заставою.18 вересня 2024 року стало відомо, що Одарченко втік з України, перетнувши кордон із Румунією. Суд також замінив йому запобіжний захід з застави на заочне тримання під вартою.14 листопада 2024 року ВАКС оголосив Одарченку вирок у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Рекордні застави в справі “Мідас”: Олексій Чернишов у п’ятійці

Ексвіцепрем’єр Олексій Чернишов увійшов до списку підозрюваних із найбільшими судовими зааветовими сумами у справі “Мідас”, включаючи Галущенко, Кауфмана, Пашинського та Фісталя.

Ексвіцепрем’єр Олексій Чернишов, який народився в Харкові, фігурує в рейтингу найбільших застав, призначених судом для резонансних фігурантів у справі “Мідас”. Про це повідомили у виданні “Слово і діло”, передає “Думка”.

За даними ЗМІ, після затримання ексміністра енергетики Германа Галущенко, він стан лідером серед підозрюваних, яким оголосили найбільші суми застави. Галущенко намагається оскаржити 425 млн грн застави, називаючи таку суму “вироком”, проте він не єдиний чиновник, якому оголосили підозру за справою “Мідас”. Ексвіцепрем’єр Олексій Чернишов закриває п’ятірку гучних імен із найвищими судовими заставами в Україні.

Між Галущенко та Чернишовим у п’ятірці антирейтингу розміщилися Кауфману – 309 млн грн, Пашинський – 272 млн грн та Фісталь із 200 млн грн застави.

Нагадаємо, НАБУ та САП у рамках операції “Мідас” задокументували передачу Чернишову та його довіреній особі понад 1,2 млн дол. та майже 100 тис. євро. 18 листопада ВАКС обрав йомутримання під вартою з альтернативою застави 51,6 млн грн, яка була внесена наступного дня. Чернишову встановлено обов’язки: прибувати за вимогою слідчих і суду, не залишати Київську область без дозволу, повідомляти про зміну місця проживання, утримуватися від спілкування з фігурантами справи, здати паспорти та носити електронний браслет.

Вищий антикорупційний суд 25 червня наклав арешт на майно колишнього віцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова та його дружини.

Наприкінці листопада Чернишов подав апеляцію на рішення ВАКС щодо запобіжного заходу.

Довідка. У грудні 2024 року Верховна Рада України проголосувала за призначення харків’янина Олексія Чернишова на посаду віцепрем’єр-міністра — міністра національної єдності України. За призначення Чернишова на нову посаду проголосувало 237 нардепів. У 2022 році ексміністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов був призначений головою правління акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”.

Харків’янка стала віцепрезиденткою ПАРЄ

Харківська депутатка Марія Мезенцева-Федоренко стала віцепрезиденткою Парламентської асамблеї Ради Європи. Це ставши подієй під час засідання 26 січня.

Президенткою ПАРЄ обрали австрійку Петру Байр, а віцепрезиденткою стала народна депутатка з Харкова Марія Мезенцева-Федоренко.Про це повідомили у Верховній Раді України.

Як стало відомо, новою президенткою Парламентської асамблеї Ради Європи обрали представницю Австрії Петру Байр. Рішення ухвалили 26 січня під час голосування, у якому вона здобула абсолютну більшість уже в першому турі — 164 голоси проти 50 у кандидатки від Швеції.

Одночасно ПАРЄ сформувала новий склад віцепрезидентів. Однією з них стала народна депутатка України родом із Харкова Марія Мезенцева-Федоренко, яка з 2021 року очолює постійну делегацію України в асамблеї.

Загалом, окрім Мезенцової-Федоренко, ще троє українських нардепів обрали на посади в ПАРЄ:
Довідка. Мезенцева представляє Харків у Верховній Раді IX скликання та працює у сфері європейської інтеграції й прав людини. Її чоловік, командир бригади безпілотних систем “Ахіллес” Юрій Федоренко, нещодавно був удостоєний звання Героя України.

Керівництво ПАРЄ обирається строком на один рік з можливістю одноразового продовження повноважень.

Зростання підтримки України в Європі: Нові дослідження та Політичні Наслідки

Нове дослідження показує, що підтримка України в Європі продовжує зростати, з 82% підтримки серед країн ЄС. Аналіз політичних наслідків та плани додаткової допомоги.

Двоє людей потрапили до лікарні після масованої атаки дронів у Харкові, ще 17 – отримали допомогу на місці.
Як передає “Думка”, про це повідомив начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов.
За його словами, внаслідок ударів поранення отримали 19 людей. З них двоє – госпіталізовані. Їхній стан лікарі оцінюють як середньої тяжкості. Іншим медичну допомогу надано амбулаторно.
Синєгубов також розповів, що зафіксовано 10 локацій, куди поцілили дрони. Всього над Харківською областю цієї ночі спостерігалося більше 100 “Шахедів”.
“Більше 60 авто знищено або пошкоджено. Більше 1000 вікон вибито. Комунальні служби зараз їх зашивають. На вулиці мороз і першочергове завдання допомогти людям”, – додав начальник ОВА.
За його інформацією, з гуртожитку, в якому мешкають переселенці, відселено більше 40 людей. Нині там проводяться ремонтні роботи.
Під ударами також були об’єкти енергетики. Наразі всі сили задіяні, щоб оперативно ліквідувати наслідки.
Нагадаємо, що в ніч з 23 на 24 січня росія атакувала Харків 25″Шахедами”. Місто майже 2,5 години було під масованою атакою.
За даними Харківського міського голови, удари зафіксовано по житлових багатоповерхівках та приватному сектору, гуртожитку, де мешкають переселенці. Внаслідок влучань постраждали також лікарня та пологовий будинок.
Ворог ударив по двох районах Харкова: Індустріальному та Немишлянському.
За даними ДСНС, в Індустріальному районі Харкова горіли балкон 9-поверхового та квартири на 4-му поверсі житлових багатоповерхівок, а також будівля підприємства. Із 4-поверхівки врятовано 5 осіб, з них – одну дитину. Крім того, пошкоджені будівлі гуртожитку та медзакладу.
У Немишлянському районі Харкова горів приватний житловий будинок.
На місцях працюють усі служби – рятувальники, медики, поліція, комунальники, волонтери.

Новини Харкова сьогодні: Горіли будинки: Терехов заявив про масовану атаку дронів типу “Шахед” на Харків

Довіра до українських політиків: опитування КМІС

Опитування КМІС виявило рівень довіри до українських політиків та військових у січні 2026 року. Зроблено акцент на довірі до Зеленського, Терехова та інших ключових фігур.

Остання хвиля опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) виявила, хто користується найбільшою довірою серед українців. Найвищий рівень довіри має президент Володимир Зеленський, який користується підтримкою 62% опитаних.

Ключові висновки опитування КМІС (січень 2026):

Володимир Зеленський: Довіра 62%, недовіра 34% (+28%).
Ігор Терехов (міський голова Харкова): Довіра 44%, недовіра 23% (+21%). Значний рівень невідомість серед респондентів залишає простір для зростання довіри.
Михайло Федоров: Довіра 12%, недовіра 0% (+12%).
Сергій Притула: Довіра 5%, недовіра 0% (+5%).
Юлія Свириденко: Баланс -12%.
Дмитро Разумков: Баланс -19%.
Віталій Кличко: Баланс -12%.
Олександр Гончаренко: Довіра 22%, недовіра 54% (-32%).
Олександр Сирський: Довіра 46%, недовіра 40% (+6%).

Валерій Залужний та Кирило Буданов демонструють найвищі показники довіри серед військових – по +51%. Для Андрія Білецького довіра становить 45% (+32%), проте третина респондентів не впізнала його, навіть за наявності підказки.

Застава у 20 млн грн на рахунок нардепа Пивоварова: Нові деталі та розслідування

Застава у 20 мільйонів гривень було внесено за харківського нардепа Євгена Пивоварова, підозрюваного в отриманні хабарів. Розглядаються питання перевірки походження коштів застави.

Харківського народного депутата Євгена Пивоварова, підозрюваного в отриманні неправомірної вигоди за голосування у Верховній Раді, заохотили заставу у розмірі майже 20 мільйонів гривень.

Як повідомляє Центр протидії корупції (ЦПК), очолюваний Віталієм Шабуніним, за депутата після обрання запобіжного заходу було внесено заставу шляхом численних платежів від 150 тисяч до 5 мільйонів гривень. Загальна сума застави становить близько 20 мільйонів гривень.

Спочатку за інших підозрюваних у справі «Мідас» було внесено застави, однак джерела походження коштів для цих платежів не піддавалися ретельній перевірці. Наприклад, компанія «Вангар» з мізерним статутним капіталом у 1000 грн внесла 37 мільйонів гривень. Інформація про діяльність компанії відсутня.

Державна служба фінансового моніторингу (ДФСМ) та фінансовий моніторинг банку, через який здійснювались перекази на рахунок ВАКС, мали б перевірити походження коштів застави, проте інформація про це поки що не надходить.

Нагадаємо, що 28 грудня 2025 року НАБУ оголосило підозру Пивоварову у спільноті з іншими особами в отриманні неправомірної вигоди за голосування у парламенті. 31 грудня ВАКС застосував запобіжний захід у вигляді застави, а 1 січня стало відомо про це.