Позначка: Опитування

Зміна святкових уподобань в Україні: дослідження КМІС

Дослідження КМІС показало, що День Незалежності та День захисників стали найулюбленішими святами в Україні, в той час як популярність традиційних свят значно знизилася.

Згідно з дослідженням КМІС, День Незалежності та День захисників стали найпопулярнішими святами в Харкові, Львові та Києві. Популярність Нового року, 8 Березня та Дня Перемоги значно знизилася.

За результатами опитування, День Незалежності зріс з 12% до 54%, а Новий рік втратив майже половину прихильників – 81% у 2013-му проти 40% у 2026-му. Релігійні свята, такі як Великдень (67%) та Різдво (66%), залишаються лідерами.

Зміни в уподобаннях свят відображають трансформацію українського суспільства. Війна вплинула на календар, на зміну «червоним дням» прийшли свята, пов’язані з боротьбою за незалежність та вдячністю захисникам.

Найбільше впала популярність свят із радянським корінням: День Перемоги – із 40% до 11%, 8 Березня – із 49% до 24%, 1 Травня – із 10% до 5%. Новий рік, який колись був головним світським святом, тепер обирають лише 40% опитаних.

Дослідники зафіксували зміни в популярності Дня Конституції (з 4% до 28%), Трійці (з 36% до 27%), та Міжнародного жіночого дня (нижче чверті).

Різні пріоритети: Соцодження про проблеми в регіонах України

Соцодження Київського міжнародного інституту соціології виявило, що корупція турбує значно менше жителів Харківщини, ніж в інших регіонах України. Основні проблеми для області – це війна, енергетична криза та рівень життя.

Харківська область характеризується специфічним переліком найважливіших проблем для її мешканців. Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, топ-3 проблеми для регіону – це загроза війни (67%), труднощі з енергопостачанням (29%) та рівень життя (26%).

На сході України, включно з Харковською областю, першочерговим є питання безпеки, яке визначили 67% опитаних. Це трохи менше, ніж у Києві (68%), але більше, ніж на Заході (64%).

Другою за важливістю проблемою є відсутність електро-, тепло- та водопостачання, яка названа 29% мешканців сходу. У столиці таку ж частку мешканців, що значно вище за середній показник по країні (24%).

Третє місце в рейтингу проблем займають економічні труднощі, зокрема, низький рівень життя, обмежені фінансові можливості та низькі рівні заробітних плат та пенсій – 26%.

Важливо відзначити, що поширеність корупційних проблем у Харковській області значно нижча, ніж в інших регіонах України. Лише 17% мешканців висловили стурбованість щодо цієї проблеми, що є найнижчим показником серед усіх макрорегіонів. На Заході та в Центрі цей показник склав 31%.

Економічні проблеми та брак робочих місць хвилюють 17% населення, що є найбільшим показником в Україні. Проблеми, пов’язані з мобілізацією, турбують 7% (у середньому 8%), а питання порушення прав і свобод – лише 3%, що є найнижчим показником серед регіонів.

Розбіжності в поглядах на мир у Донбасі: опитування

Опитування Київського міжнародного інституту соціології виявило значну частку українців, не вірячих у сталий мир після перемовин на сході країни, зокрема на Харківщині.

Значна частина українців не виявляє віри у можливість досягнення сталого миру після поточних переговорів, особливо на сході країни. Результати опитування, проведені Київським міжнародним інститутом соціології, показали, що 70% респондентів вважають, що переговори не приведуть до стійкого миру, тоді як 45% висловилися за можливість досягнення такого результату. Опитування також досліджувало ставлення до гіпотетичної угоди, що передбачає виведення українських військ з Донбасу в обмін на гарантії безпеки від США та Європи. У національному масштабі, 57% населення категорично проти цієї пропозиції, а 36% виявилися готовими її розглянути. Однак, коли було додано уточнення щодо гарантій безпеки, наданих США з певним порядком і форматом, ситуація значно змінилася. На сході країни, зокрема на Харковщині та Донецькій областях, думки розділилися майже порівну: 45% виступили проти ідеї, а 44% виявилися готові її прийняти. В інших регіонах після такого уточнення частка противників зросла ще помітніше. На Заході та в Києві найбільше незгодних – відповідно 74% та 79% респондентів. Лише в Нижньому Подніпров’ї (Дніпропетровська та Запорізька області) результати опитування практично не змінилися: 56% висловилися проти. Опитування проводилося у середині лютого 2026 року.

Довіра до українських політиків: опитування КМІС

Опитування КМІС виявило рівень довіри до українських політиків та військових у січні 2026 року. Зроблено акцент на довірі до Зеленського, Терехова та інших ключових фігур.

Остання хвиля опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) виявила, хто користується найбільшою довірою серед українців. Найвищий рівень довіри має президент Володимир Зеленський, який користується підтримкою 62% опитаних.

Ключові висновки опитування КМІС (січень 2026):

  • Володимир Зеленський: Довіра 62%, недовіра 34% (+28%).
  • Ігор Терехов (міський голова Харкова): Довіра 44%, недовіра 23% (+21%). Значний рівень невідомість серед респондентів залишає простір для зростання довіри.
  • Михайло Федоров: Довіра 12%, недовіра 0% (+12%).
  • Сергій Притула: Довіра 5%, недовіра 0% (+5%).
  • Юлія Свириденко: Баланс -12%.
  • Дмитро Разумков: Баланс -19%.
  • Віталій Кличко: Баланс -12%.
  • Олександр Гончаренко: Довіра 22%, недовіра 54% (-32%).
  • Олександр Сирський: Довіра 46%, недовіра 40% (+6%).

Валерій Залужний та Кирило Буданов демонструють найвищі показники довіри серед військових – по +51%. Для Андрія Білецького довіра становить 45% (+32%), проте третина респондентів не впізнала його, навіть за наявності підказки.