Політика – Сторінка 4

Чиновник заявив про знахідку валюти в гаражі бабусі в Харкові

Виконувач обов’язків голови Держекоінспекції Субботенко задекларував знаходження 653 тис. дол. в гаражі, який він знайшов у Харкові після смерті бабусі.

Виконувач обов’язків голови Держекоінспекції Субботенко задекларував валюту, знайдену в гаражі у Харкові. Бабуся залишила понад 650 тис. дол. Про це “Думці” стало відомо з допису редакторки Укрінформ Ольги Коростельової у Фейсбук та матеріалу редакції 368.media. За даними ЗМІ, керівник Державної екологічної інспекції Олександр Субботенко під час перевірки його статків розповів співробітникам НАЗК, що після смерті бабусі успадкував гараж у Харкові й знайшов там чималеньку заначку — 653 тис. дол. готівкою. За документами, гараж розташований у кооперативі “Прогрес”, а бабуся померла ще в грудні 2020-го. Гроші, які чиновник задекларував у 2024-му, за його словами, лежали там і чекали свого часу. Субботенко запевняв, що родичка заробила їх чесно, адже вони з чоловіком за життя “мали справи” на теренах колишнього СРСР і навіть за кордоном. У сім’ї, мовляв, було правило конвертувати заощадження в долари. Але в НАЗК порахували інакше. Бабуся, 1948 року народження, все життя пропрацювала на технічних посадах — у харківському райкомі комсомолу, політехнічному інституті, а 1984-го взагалі звільнилася. Жодного бізнесу вона не мала, підприємцем не була. Дідусь помер 1989-го, і де він міг узяти таку купу валютних заощаджень — загадка, адже до 1991 року обіг “зелених” в СРСР карався Кримінальним кодексом. Із 2022 року Субботенко намагався через Комінтернівський райсуд Харкова визнати за собою право на спадщину, але суд йому відмовив. У рішенні прямо сказано: доказів, що гроші належали бабусі, немає, і взагалі, ці кошти більше скидаються на скарб. Онук рішення не оскаржував і за скарбом до відповідних органів не звертався. До того ж у заповіті 1992 року, який нотаріально засвідчений, про жодні валютні заощадження бабуся не згадувала. Єдина згадка про гроші — 11 тис. дол. від продажу квартири, але це крапля в морі. За підрахунками НАЗК, Субботенко вказав у декларації недостовірні відомості на загальну суму 26,7 млн грн. Матеріали перевірки тепер мають передати до правоохоронців.

Верховний суд відкрив провадження у справі народного депутата Одарченка

Верховний суд відкрив касаційне провадження у справі народного депутата з Харкова Андрія Одарченка, якого раніше заочно засудили до 8 років позбавлення волі.

Верховний суд відкрив касаційне провадження у справі народного депутата з Харкова Андрія Одарченка, якого раніше заочно засудили до 8 років позбавлення волі. Про це повідомили в “Слово і діло”, передає “Думка”. За даними ЗМІ, відповідне рішення 3 лютого ухвалив Касаційний кримінальний суд. Раніше Вищий антикорупційний суд визнав Одарченка винуватим у наданні неправомірної вигоди. Суд призначив йому покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна та забороною обіймати певні посади строком на три роки. Апеляційна палата ВАКС залишила вирок без змін. Після цього сторона захисту, а також прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури подали касаційні скарги. Верховний суд відкрив провадження за обома зверненнями.Як повідомляла “Думка”, 21 листопада 2023 року в Києві був затриманий народний депутат України із Харкова Андрій Одарченко. Його підозрюють у спробі дати хабар голові Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Мустафі Найєму за виділення коштів на ремонт будівлі Державного біотехнологічного університету, де Одарченка обрали ректором. Народному депутату інкримінують вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі).22 листопада Вищий антикорупційний суд обрав народному депутату Андрію Одарченку запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю вийти під заставу у 15 млн грн.24 листопада стало відомо, що політична партія “Слуга народу” виключила Одарченка зі свого складу.25 листопада стало відомо, що Одарченко вийшов із СІЗО під заставу у 15 млн грн.8 грудня 2023 року після виходу із СІЗО Одарченко вперше прийшов на роботу до Верховної Ради України.20 грудня Апеляційна палата підтвердила законність раніше застосованого запобіжного заходу до Одарченка, залишивши його під заставою.18 вересня 2024 року стало відомо, що Одарченко втік з України, перетнувши кордон із Румунією. Суд також замінив йому запобіжний захід з застави на заочне тримання під вартою.14 листопада 2024 року ВАКС оголосив Одарченку вирок у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Рекордні застави в справі “Мідас”: Олексій Чернишов у п’ятійці

Ексвіцепрем’єр Олексій Чернишов увійшов до списку підозрюваних із найбільшими судовими зааветовими сумами у справі “Мідас”, включаючи Галущенко, Кауфмана, Пашинського та Фісталя.

Ексвіцепрем’єр Олексій Чернишов, який народився в Харкові, фігурує в рейтингу найбільших застав, призначених судом для резонансних фігурантів у справі “Мідас”. Про це повідомили у виданні “Слово і діло”, передає “Думка”.

За даними ЗМІ, після затримання ексміністра енергетики Германа Галущенко, він стан лідером серед підозрюваних, яким оголосили найбільші суми застави. Галущенко намагається оскаржити 425 млн грн застави, називаючи таку суму “вироком”, проте він не єдиний чиновник, якому оголосили підозру за справою “Мідас”. Ексвіцепрем’єр Олексій Чернишов закриває п’ятірку гучних імен із найвищими судовими заставами в Україні.

Між Галущенко та Чернишовим у п’ятірці антирейтингу розміщилися Кауфману – 309 млн грн, Пашинський – 272 млн грн та Фісталь із 200 млн грн застави.

Нагадаємо, НАБУ та САП у рамках операції “Мідас” задокументували передачу Чернишову та його довіреній особі понад 1,2 млн дол. та майже 100 тис. євро. 18 листопада ВАКС обрав йомутримання під вартою з альтернативою застави 51,6 млн грн, яка була внесена наступного дня. Чернишову встановлено обов’язки: прибувати за вимогою слідчих і суду, не залишати Київську область без дозволу, повідомляти про зміну місця проживання, утримуватися від спілкування з фігурантами справи, здати паспорти та носити електронний браслет.

Вищий антикорупційний суд 25 червня наклав арешт на майно колишнього віцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова та його дружини.

Наприкінці листопада Чернишов подав апеляцію на рішення ВАКС щодо запобіжного заходу.

Довідка. У грудні 2024 року Верховна Рада України проголосувала за призначення харків’янина Олексія Чернишова на посаду віцепрем’єр-міністра — міністра національної єдності України. За призначення Чернишова на нову посаду проголосувало 237 нардепів. У 2022 році ексміністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов був призначений головою правління акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”.

Народний депутат отримав компенсацію за відпустку

Харківський народний депутат Олександр Фельдман отримав компенсацію у розмірі 429,6 тисяч гривень за невикористану щорічну відпустку.

Харківський народний депутат-мажоритарник Олександр Фельдман задекларував 429 тисяч гривень компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки. Відповідне повідомлення про суттєві зміни в майновому стані було подано 4 лютого. Згідно з повідомленням, 30 січня 2026 року Фельдман отримав грошову компенсацію за дні невикористаної щорічної оплачуваної відпустки в розмірі 429,6 тисяч гривень. Компенсацію виплатило Управління справами Апарату Верховної Ради України. Народні депутати України мають право на щорічну оплачувану відпустку тривалістю 45 календарних днів. Вона надається у міжсесійний період. Відпустка може бути поділена на частини, проте основна безперервна частина має складати не менше 14 календарних днів. Законодавство дозволяє виплату грошової компенсації за невикористані дні відпустки. Відпустка помічників-консультантів зазвичай надається у період відпустки народного депутата, і її тривалість становить 30 календарних днів.

Харківська обласна рада планує фінансувати збереження архівних матеріалів

Харківська обласна рада планує інвестувати майже 2 мільйони гривень у збереження важливих архівних матеріалів протягом наступних п’яти років.

Харківська обласна рада розглядатиме програму підтримки архівного збереження на період до п’яти років. Проєкт рішення, опублікований на сайті ради, передбачає виділення майже 1,94 млн грн. Фінансування здійснюватиметься з державного, обласного та місцевих бюджетів, а також з інших джерел.
Депутати облради готують затвердження нової програми, спрямованої на збереження копій технічних, проєктних та архівних матеріалів. Планується, що програма матиме тривалий термін дії.

Французька підтримка Харкова: медична допомога, реабілітація та енергетичне забезпечення

Франція надасть медичну допомогу та енергетичне забезпечення для Харківщини, включаючи обмін досвідом, реабілітацію дітей та постачання мобільних енергетичних систем.

Харківська обласна рада отримала обіцянки підтримки з медицини та енергетики від французьких партнерів. Це сталося під час візиту голови облради Тетяни Єгорової-Луценко до Страсбурга. Під час зустрічей з представниками Єврометрополії та місцевих лікарень було досягнуто домовленостей про обмін досвідом для лікарів, реабілітацію дітей та постачання мобільних енергетичних систем для громад області. За даними облради, навесні головні лікарі обласних медичних закладів пройдуть обмін досвідом у університетських лікарнях Страсбурга. Також заплановано відправку дітей із прифронтових громад Харківщини на відпочинок і реабілітацію до Франції. Крім того, домовлено про постачання мобільних автономних енергетичних систем для потреб громад та соціальної інфраструктури області за підтримки французьких партнерів.

Зменшення звернень до Міністерства соціальної політики в Харківській області

Кількість звернень до Міністерства соціальної політики в Харківській області зменшилася на третину у порівнянні з 2024 роком.

У порівнянні з 2025 роком кількість звернень громадян із Харківської області до Міністерства соціальної політики зменшилася майже на третину.Про це повідомили Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України, передає “Думка”.За даними міністерства, у 2025 році до Міністерства соціальної політики надійшло 1476 звернень від мешканців Харківської області, що становить 7,8% від загальної кількості звернень по Україні. Порівняно з 2024 роком, кількість звернень з регіону скоротилася на 600 випадків, або на 28,9%.За статистикою, найбільше звернень надходило з м. Києва — 3002, Дніпропетровської області — 1474, Київської області — 1458. Водночас у інших областях, таких як Житомирська, Тернопільська та Донецька, зменшення звернень перевищувало 50%.Міністерство зазначає, що така динаміка відображає зміни в попиті на соціальні послуги та може бути пов’язана з оновленням системи надання консультацій та підтримки громадянам.Таким чином, Харківська область залишається одним із регіонів із найбільшою кількістю звернень, проте тенденція показує зниження активності мешканців у поданні запитів та звернень до відомства.

Колишній радник Харківської ОВА переходить на службу в ЗСУ

Колишній радник Харківської ОВА, Роман Семенуха, звільнився з посади та вступив до Збройних Сил України.

Колишній радник начальника Харківської ОВА Олега Синєгубова Роман Семенуха звільнився з ОВА та мобілізувався до Збройних Сил України.Як передає “Думка”, про це на своїй сторінці у “Фейсбук” написав колишній заступник начальника Харківської ОВА, колишній радник начальника ОВА Роман Семенуха.Він зазначив, що після звільнення з ОВА переходить на службу у Силах оборони України.
“Моя каденція роботи в Харківській ОВА добігла кінця. Я вдячний усім колегам, з ким працювали на зміцнення обороноздатності області, вдячний керівнику Харківської ОВА Синєгубову Олегу Васильовичу за усі добрі справи, що мав можливість робити заради збереження нашої Слобожанщини. Уся моя робота воєнні роки була пов’язана зі взаємодією з різними неймовірними людьми зі Збройних Сил України, що служать нашій Державі. Маю честь прожити ці роки з Вами. Відтепер стаю частиною Збройних Сил України”, – написав Семенуха.
Довідка. Роман Семенуха народився 30 липня 1977 року в Харкові. Колишній підприємець. У 2014 році вступив до організації “Самопоміч”. На парламентських виборах 2014 року обрався до Верховної Ради від “Самопомочі”, був у списку під номером 27. Входив до Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку.
У 2019 році обирався до Верховної Ради ІХ скликання, йшов під номером 12 у списку “Самопомочі”, але не пройшов.
У 2019 році претендував на посаду голови Сумської обласної державної адміністрації.
У 2020 році обраний депутатом Харківської обласної ради ХІІІ скликання від політичної партії “Слуга народу”.Звільнився з посади заступника начальника Харківської ОВА у жовтні 2025 року. Із того часу був радником Синєгубова з питань взаємодії з військовими підрозділами.

Харків’янка стала віцепрезиденткою ПАРЄ

Харківська депутатка Марія Мезенцева-Федоренко стала віцепрезиденткою Парламентської асамблеї Ради Європи. Це ставши подієй під час засідання 26 січня.

Президенткою ПАРЄ обрали австрійку Петру Байр, а віцепрезиденткою стала народна депутатка з Харкова Марія Мезенцева-Федоренко.Про це повідомили у Верховній Раді України.

Як стало відомо, новою президенткою Парламентської асамблеї Ради Європи обрали представницю Австрії Петру Байр. Рішення ухвалили 26 січня під час голосування, у якому вона здобула абсолютну більшість уже в першому турі — 164 голоси проти 50 у кандидатки від Швеції.

Одночасно ПАРЄ сформувала новий склад віцепрезидентів. Однією з них стала народна депутатка України родом із Харкова Марія Мезенцева-Федоренко, яка з 2021 року очолює постійну делегацію України в асамблеї.

Загалом, окрім Мезенцової-Федоренко, ще троє українських нардепів обрали на посади в ПАРЄ:
Довідка. Мезенцева представляє Харків у Верховній Раді IX скликання та працює у сфері європейської інтеграції й прав людини. Її чоловік, командир бригади безпілотних систем “Ахіллес” Юрій Федоренко, нещодавно був удостоєний звання Героя України.

Керівництво ПАРЄ обирається строком на один рік з можливістю одноразового продовження повноважень.

Довіра до українських політиків: опитування КМІС

Опитування КМІС виявило рівень довіри до українських політиків та військових у січні 2026 року. Зроблено акцент на довірі до Зеленського, Терехова та інших ключових фігур.

Остання хвиля опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) виявила, хто користується найбільшою довірою серед українців. Найвищий рівень довіри має президент Володимир Зеленський, який користується підтримкою 62% опитаних.

Ключові висновки опитування КМІС (січень 2026):

Володимир Зеленський: Довіра 62%, недовіра 34% (+28%).
Ігор Терехов (міський голова Харкова): Довіра 44%, недовіра 23% (+21%). Значний рівень невідомість серед респондентів залишає простір для зростання довіри.
Михайло Федоров: Довіра 12%, недовіра 0% (+12%).
Сергій Притула: Довіра 5%, недовіра 0% (+5%).
Юлія Свириденко: Баланс -12%.
Дмитро Разумков: Баланс -19%.
Віталій Кличко: Баланс -12%.
Олександр Гончаренко: Довіра 22%, недовіра 54% (-32%).
Олександр Сирський: Довіра 46%, недовіра 40% (+6%).

Валерій Залужний та Кирило Буданов демонструють найвищі показники довіри серед військових – по +51%. Для Андрія Білецького довіра становить 45% (+32%), проте третина респондентів не впізнала його, навіть за наявності підказки.