Еліна Світоліна повідомила про розлучення з Гаелем Монфісом

Українська тенісистка Еліна Світоліна повідомила про розлучення з французьким спортсменом Гаелем Монфісом, розповівши про свій емоційний стан.

Українська тенісистка Еліна Світоліна оголосила про розірвання шлюбу зі своїм чоловіком, французьким тенісистом Гаелем Монфісом. Про це вона повідомила на своїй сторінці в Instagram.

За словами спортсменки, це повідомлення стало для неї найважчим у житті. Вона зазначила, що всі знають про важливість України для неї, проте вона рідко говорила про внутрішній вплив війни. Світоліна також згадала, що торік була змушена зробити паузу у виступах через емоційний стан, а поза публічним життям залишалися сумніви, безсонні ночі та відчуття поступової втрати себе.

Пара уклала шлюб у липні 2021 року після кількох років стосунків. У жовтні 2022 року в подружжя народилася донька Скай.

Довідка: Еліна Світоліна (після одруження — Монфіс, виступає як Еліна Світоліна) народилася 12 вересня 1994 року в Одесі. Вона є третьою ракеткою світу в рейтингу WTA у 2017, 2018 і 2019 роках в одиночному розряді, бронзовою призеркою Літніх Олімпійських ігор 2020 року в Токіо (що відбулися 2021 року) та переможницею підсумкового турніру WTA Finals 2018 року. Спортсменка здобула 19 титулів на турнірах WTA в одиночному розряді та два — в парному. Також Світоліна тричі доходила до півфіналів турнірів Великого шлему (у 2019 та 2023 роках) і дев’ять разів виступала у чвертьфіналах (у 2015, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2023, 2024 та 2025 роках).

Сімейне право в Центральній Європі: розлучення та поділ майна в Польщі й Чехії

Огляд особливостей розлучення, поділу майна та аліментів у Польщі та Чехії для іноземних громадян.

Через значні міграційні потоки в центральноєвропейському регіоні міжнародні сімейні спори перетворилися на затребуваний напрям юридичної практики. Іноземні громадяни, які мешкають у Чехії чи Польщі та стикаються з розривом шлюбу, змушені вирішувати питання розірвання союзу, розподілу майна, аліментних виплат і батьківської опіки згідно з місцевим законодавством або нормами міжнародного права. Хоча обидві держави входять до Європейського Союзу й керуються спільними наднаціональними актами, їхні національні сімейні закони помітно різняться за процесуальними нормами, оцінкою вини подружжя та підходами до вирішення дитячих спорів. Першочерговою проблемою для іноземного подружжя стає визначення компетентного суду для шлюборозлучного процесу (міжнародна юрисдикція). У межах Євросоюзу підсудність таких справ визначається європейськими регламентами Брюссель IIb стосовно шлюбних відносин та батьківських обов’язків, а також Рим III щодо вибору права. Судові органи Польщі чи Чехії мають повноваження розглядати справу про розлучення за дотримання певних умов. У Польській Республіці базовим правовим актом виступає Сімейний та опікунський кодекс, а розгляд таких справ належить до компетенції Окружних судів. Польське законодавство передбачає два варіанти розірвання шлюбу. Для іноземців офіційне припинення шлюбу в цій країні здійснюється виключно через суд; навіть за відсутності дітей і взаємної згоди оформити розлучення в органах РАГС неможливо. Натомість у Чеській Республіці сімейна сфера регулюється Цивільним кодексом, а первинні звернення розглядають Районні суди. Чеське право також розділяє шлюборозлучну процедуру на дві категорії. Під час судових розглядів у Чехії критично важливо правильно оформити попередні договори. Мовний бар’єр та незнання норм Цивільного кодексу несуть серйозні ризики для іноземних громадян, тому кваліфікований російськомовний адвокат у Чехії допоможе організувати переговори, скласти юридично коректні майнові угоди та захистити інтереси клієнта в чеському суді. Законодавчі відмінності обох держав наочно демонструє порівняльна таблиця. В обох країнах за замовчуванням діє режим спільної сумісної власності: Majątek wspólny у польській юрисдикції та SJM у чеській. Усе нажите в шлюбі майно, включно з нерухомістю, транспортними засобами, заощадженнями та бізнес-доходами, належить подружжю порівну. Розподіл активів можливий як під час шлюборозлучного процесу (якщо це не затягує розлучення), так і за допомогою подачі окремого позову. Суд зазвичай ділить майно навпіл, проте може відійти від цього правила, якщо один із партнерів ухилявся від створення спільного капіталу без поважних причин. Якщо подружжя не укладало шлюбного договору і не досягло згоди під час мирного розлучення, майновий поділ відбувається в суді. У чеському праві діє важлива норма: якщо впродовж трьох років після набрання рішенням про розлучення законної сили активи з режиму SJM не були розділені за згодою чи через суд, починає діяти законна презумпція, згідно з якою нерухомість переходить у пайову власність у рівних частках, а рухоме майно залишається у фактичного власника. За наявності неповнолітніх дітей суди обох держав керуються загальноприйнятим міжнародним принципом дотримання найкращих інтересів дитини. Суд не винесе рішення про розлучення доти, доки питання опіки та виплати аліментів не будуть остаточно врегульовані. Обсяг дитячих аліментів визначається в індивідуальному порядку з огляду на потреби дитини та матеріальні можливості платника. Припинення шлюбних відносин за межами рідної країни вимагає ґрунтовної юридичної підготовки. З метою запобігання втраті майна або обмеженню прав на виховання дітей варто дотримуватися рекомендацій фахівців.

Міський голова Златополя задекларував поділ майна після розлучення

Міський голова Златополя Микола Бакшеєв подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані після розподілу майна з Тетяною Бакшеєвою.

Міський голова Златополя Микола Бакшеєв розлучився та задекларував дохід від розподілу спільного майна. Відповідне повідомлення про суттєві зміни в майновому стані він подав 9 липня, передає “Думка”.

Згідно з повідомленням, 7 липня Бакшеєв отримав дохід від розподілу майна з Тетяною Бакшеєвою. Мер отримав майно вартістю майже 1,8 млн грн.

Крім того, він задекларував будинок площею 137,6 кв. м у селі Ржавчик Лозівського району. Вартість будинку становить 200 тис. грн.

Микола Бакшеєв народився 13 грудня 1977 року в місті Первомайський, Харківська обл. Є громадянином України, має вищу освіту. Закінчив Липкуватівський аграрний коледж за спеціальністю “зооветтехнік” у 1997 році, Харківську державну зооветеринарну академію за напрямом “менеджмент організацій” у 2004 році, а також Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, де здобув ступінь магістра публічного управління у 2019 році.

Трудову діяльність розпочав у 1997–2001 роках як фельдшер ветеринарної медицини у СТОВ “Ржавчик”. У 2001–2004 роках був директором ПП “Налоговий кур’єр”, у 2004–2007 роках — директором ПП “Альфа Бухгалтер”, у 2007–2015 роках — директором СТОВ “Ржавчик”. Із 2015 року обіймає посаду Первомайського міського голови. Із 2020 року вдруге обраний Первомайським міським головою.

У 2010–2015 роках був депутатом Харківської обласної ради 6 скликання. Із 2015 року — голова Первомайської міської партійної організації ВО “Батьківщина”.

Харківщина: Найбільше весіль в Україні

У 2025 році на Харківщині було зафіксовано найбільше весіль в Україні, що сталося після збільшення кількості шлюбів на 10% порівняно з 2024 роком.

У 2025 році на Харківщині одружилися понад 8,5 тис. пар. Загалом по Україні зареєстрували понад 165 тис. шлюбів, що на 10% більше, ніж у 2024-му. Про це повідомили на сайті аналітичного сервісу “Опендатабот”, передає “Думка”.

Аналітиків з “Опендатабот” зафіксували, що у 2025 році Харківська область посіла шосте місце серед регіонів України за кількістю зареєстрованих шлюбів. Дані підтверджують Міністерство юстиції та Державна судова адміністрація.

У 2025 році на Харківщині створили сім’ю 8358 пар. Попереду – Київ (37,9 тис. шлюбів), Дніпропетровщина (19,2 тис.), Львівщина (13,3 тис.), Київська область (9,2 тис.) та Одещина (8892). На Донеччині, навпаки, кількість весіль скоротилася на 40% порівняно з 2024 роком.

Загалом в Україні торік зареєстрували 165,6 тис. шлюбів – це на 10% більше, ніж роком раніше. Водночас кількість розлучень зменшилася на 12%: 124,7 тис. родин припинили існування. Наразі на 10 нових сімей припадає 7 розлучень.

Більшість пар розлучаються через суд – 98,5 тис. випадків торік. Ще 26,3 тис. розірвання шлюбів оформили через ДРАЦС, що на 23% менше, ніж у 2024 році.

Зростання кількості одружень торік зафіксували лише в трьох регіонах: Києві, Дніпропетровській та Львівській областях. У столиці одружилися майже 38 тисяч пар – це в 1,8 раза більше, ніж у 2024-му, і навіть перевищує показники до початку повномасштабної війни. Найвідчутніше весільна активність знизилася на Донеччині (–40%), Черкащині (–15%) та Рівненщині (–14%).