Збереження голосів дикої природи: на Харківщині зібрано понад 40 тисяч аудіозаписів пташиного співу

На Харківщині у Національному природному парку «Слобожанський» за допомогою пасивного акустичного моніторингу зібрано понад 40 тисяч аудіозаписів пташиного співу загальною тривалістю майже три з половиною тисячі годин.

У Харківській області стежать за станом біорізноманіття за допомогою методів акустичного зондування. Про це поінформував Національний природний парк «Слобожанський» на своїй сторінці у Фейсбуці, про що також передає «Думка». Представники парку пояснили суть пасивного акустичного дистанційного зондування: цей процес передбачає фіксацію звуків навколишнього середовища автономними пристроями, які складаються з мікрофонів, поєднаних із цифровими диктофонами, передпідсилювачами та батареями живлення.

Цей підхід є надзвичайно ефективним для спостереження за представниками тваринного світу як у водних, так і в наземних екосистемах цілодобово та впродовж кількох сезонних періодів. Він також дозволяє фіксувати геофізичні й антропогенні звуки. Метод пасивного акустичного моніторингу не втручається в природні процеси, не потребує постійної присутності дослідника, дає змогу обстежувати важкодоступні локації та застосовується для оцінювання екологічного стану й різноманітності біологічних видів.

Для опрацювання зібраної інформації застосовують три методики: перша полягає у ручному прослуховуванні чи перегляді спектрограм, друга — в автоматичній ідентифікації біологічних видів через алгоритми класифікації, а третя використовує акустичні індекси.

Вже четвертий рік поспіль на землях НПП «Слобожанський» здійснюють пасивне акустичне спостереження за спільнотами птахів, що гніздяться. Для цього задіяні спеціальні автоматичні пристрої AudioMoth та BirdNET-Pi. Натепер колекція зібраних матеріалів нараховує понад 40 тисяч аудіофайлів, а загальна тривалість усіх записів сягає приблизно трьох з половиною тисяч годин. Цей проєкт також долучився до всесвітньої мережі наукових ініціатив BirdNET, які використовують технології машинного навчання для вивчення біорізноманіття.

У Харкові восени вдруге за рік зацвіли каштани

У Харкові в осінній період знову зацвіли каштани через погодні умови.

У Харкові у вересневу пору знову розпустилися поодинокі каштани. Відповідні знімки та відомості активно поширюються користувачами в соціальних мережах, про це повідомляє видання “Думка”. За твердженням дописувачів у мережі, таке повторне розпускання бутонів може пояснюватися особливостями погодних умов. Через літню спеку та посушливу погоду листя цих дерев здатне завчасно висихати й опадати. У разі подальшого настання теплих і вологих днів рослини здатні зацвісти вдруге. Довідка: Цвітіння каштанових дерев є одним із ключових і наймальовничіших природних символів української весни. Зазвичай цей процес пов’язують із травневим теплом, проте протягом останніх років дедалі частіше спостерігається незвичне осіннє цвітіння. Новини Харкова на сьогодні: війська РФ здійснили масований удар керованими авіабомбами по місту Ізюм, унаслідок чого є поранені.

Трагедія з кажанами у Харкові: загинуло більше 500 птахів

У Харкові в покинутій квартирі загинуло понад 500 кажанів через потрапляння тварин у приміщення з відкритою балкою.

У Харкові в покинутій квартирі, де господарі не проживали майже рік, виявили загибель великої колонії рукокрилих. Як повідомляє “Думка”, про це повідомляє Український центр реабілітації рукокрилих “Bats Ukraine”.

За даними центру, у Харкові було знайдено велику групу кажанів у квартирі, де ніхто не проживав майже рік. Через відчинене балконне вікно рукокрилі потрапили всередину, однак вибратися назад вже не змогли. Протягом тривалого часу тварини залишалися замкненими в приміщенні без доступу до їжі та води. Внаслідок цього в квартирі загинули понад 500 кажанів.

Фахівці зазначають, що подібні випадки трапляються під час міграцій та пошуку укриттів, коли рукокрилі випадково залітають у квартири та інші приміщення і не можуть знайти вихід. Експерти наголошують на важливості профілактичних заходів: перед тривалою відсутністю необхідно зачиняти вікна та балконні двері, встановлювати москітні сітки та перевіряти житло.

Зимова трансформація: Як Харківський Екопарк використовує ялинки для своїх мешканців

Харківський Екопарк використовує ялинки для харчування тварин та укриття птахів, створюючи унікальні зимові умови для своїх мешканців.

Харківський Екопарк перетворився на місце зимових експериментів для його унікальних мешканців. Замість традиційного декору, парк приймає ялинки, які стають не лише укриттям, але й джерелом харчування для коз, оленів, альпак та маленьких птахів.

Тварини активно використовують ялинки, гризучи хвою та досліджуючи гілки, отримуючи корисні речовини. Гілки також забезпечують захист від вітру та холоду для зимуючих птахів, які будують тимчасові гнізда у густому листку.

Ця практика демонструє, як екопарк інтегрує природні процеси у своїх програмах, підтримуючи здоров’я та добробут своїх тварин та сприяючи різноманітності біорізноманіття на території парку.