Герої Харковащини: Захисник Максим Богуславський загинув у боях

Солдат Максим Богуславський загинув під час бойових дій на Харківщині. Опубліковано інформацію про його загибель та обізнаність громадськості.

Загинув солдат Максим Богуславський, який виконував бойове завдання на Харківському напрямку.Про це повідомили в Раївській сільській раді, передає “Думка”.За даними сільради, військовослужбовець загинув 25 травня 2024 року внаслідок вогневого контакту з противником поблизу Липців.Максим народився 22 лютого 1995 року в селі Рудево-Миколаївка. Після проходження строкової служби у Збройних Силах України працював на фермі в ТОВ “Родіна”.11 квітня 2022 року його мобілізували до військової частини 3017 Національної гвардії України. Він проходив службу стрільцем (помічником кулеметника) у званні солдата.Зазначається, що Максим Богуславський сумлінно виконував свій військовий обов’язок та захищав Україну. До 24 січня 2026 року він вважався зниклим безвісти. Після проведення ідентифікації особи підтвердилася трагічна звістка про його загибель.У загиблого захисника залишилися мати, дружина, діти, сестра, брати, а також рідні та близькі.Прощання з Максимом Богуславським відбудеться 2 лютого 2026 року о 14:30 на кладовищі села Рудево-Миколаївка.Новини Харкова сьогодні: На Харківщині значно зросла активність штурмових дій армії РФ (Карта)

Герої Невинного: Оператор БПЛА з Харкова загинув у Донецькій області

22-річний військовий з Харкова загинув під час бойових дій на Донецькому фронті, виконуючи обов’язки оператора БПЛА. Опис трагедії та висловлення співчуття родині.

У Донецькій області під час виконання бойового завдання загинув військовий з Харківщини Сергій Бобров. Про це повідомили у Харківському обласному центрі контролю та профілактики хвороб, передає «Думка». За даними лабораторного центру, військовий був чоловіком їхньої колеги. Сергій Бобров був оператором безпілотних літальних апаратів. «Від його точності та професіоналізму залежали життя побратимів та успішне виконання бойових завдань», — зазначили в лабораторному центрі. Сергій був єдиним сином у матері, люблячим чоловіком та турботливим батьком. Харківський обласний центр контролю та профілактики хвороб висловив щирі співчуття його родині та колегі Тетяні Бобровій.

Герої Незламності: Історія Стрільця Павла Пресіченка, Зниклого Безвісти понад Півроку

Військовослужбовець Павло Пресіченко, зниклий безвісти понад півроку, загинув у бою поблизу Покровська. Прощаються з ним 22 січня.

Поруч із Покровська загинув військовослужбовець Павло Пресіченко, який зник безвісти протягом півроку. За даними каналу “ШоТам Зміїв”, Пресіченко народився у селі Бірки Зміївського району, рано залишився сиротою та здобув професію зварювальника.

Після служби в Збройних Силах, він працював на різних харківських підприємствах, включаючи “Харків’янку”. У 2006 році створив сім’ю та виховував сина.

У квітні 2024 року Павло був мобілізований та служив стрільцем у 9-й парашутно-десантної роті, загинув 25 травня 2024 року поблизу Яснобродівки, Донецька область. До підтвердження загибелі, він вважався зниклим безвісти.

Прощання з Павлом Пресіченком відбудеться 22 січня о 12:00 біля Таранівського будинку культури.

Герої української армії: Відзначення пам’яті сержанта Івана Ткаченка

45-річний командир з Рівненщини загинув під час боїв за Куп’янськ. Його особисту історію та втрату сім’ї висвітлює Корецька міська рада.

У боях за Куп’янськ загинув 45-річний сержант Іван Ткаченко, командир першого зенітного ракетного відділення з Рівненщини. Сержант Ткаченко народився 8 листопада 1980 року в селі Пенькіне Кіровоградської області. Після закінчення навчання, працював водієм та механіком, а з 2015 року вступив на службу до Збройних Сил України.

З початком повномасштабного вторгнення російської армії, Іван Ткаченко брав активну участь у захисті України. Загинув під час бойових дій у районі Куп’янська, відданий свою рідну землю.

Сержант Ткаченко був одружений та мав двох дітей, а також численних родичів, які пам’ятають його як відданого воїна та щирого друга. Його героїчна доля нагадує нам про ціну свободи та важливість підтримки Збройних Сил України.

Герої Незламності: На згадку про молодшого сержанта Дмитра Кошелєва

На згадку про молодшого сержанта Дмитра Кошелєва, «Діда», який загинув на Харківському напрямку, захищаючи Україну. Ми згадуємо його мужність, професіоналізм та самовідданість.

На Харківщині загинув молодший сержант Збройних Сил України Дмитро Кошелєв, відомий побратимам як «Дід». Ця трагічна втрата нагадує нам про мужність та самовідданість українських воїнів.

Дмитро Кошелєв народився 29 серпня 1972 року в Нікополі. Його дитинство пройшло у школі №3, де він здобув знання, та у місцевому сільськогосподарському технікумі, де отримав професію електрика. Після навчання він працював на підприємствах Нікополя, завоювавши повагу колег за свою наполегливість та професіоналізм.

У травні 2022 року він приєднався до ЗСУ, де став старшим оператором радіолокаційної станції, захищаючи українську землю. Його побратими дали йому позивний «Дід», що відображало його досвід, врівноваженість та готовність ділитися знаннями з молодшими.

Загинув Дмитро Кошелєв 6 січня 2026 року на Харківському напрямку, захищаючи Україну. Він залишився в пам’яті дружини, двох синів та сестри.

Герої на Бахмутському напрямку: Захисник України Андрій Смага

Старший солдат Андрій Смага загинув на Бахмутському напрямку Донецької області, виконуючи бойові завдання у складі 2-го механізованого батальйону військової частини А0501. Він народився в Лозовій та працював на ЛКМЗ.

Старший солдат Збройних Сил України Андрій Смага, народився 28 квітня 1986 року в місті Лозова, загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Ягідне Бахмутського району Донецької області. Андрій повернувся додому на щиті 14 травня 2023 року.

До мобілізації у лютому 2023 року він працював на Лозівському комбінаті машинобудування (ЛКМЗ). У складі 2-го механізованого батальйону військової частини А0501 Андрій виконував обов’язки навідника-оператора другого механізованого відділення.

Андрій Смага закінчив Лозівську загальноосвітню школу №7 та здобув професію електрогазозварника у Лозівському професійному училищі №36.