У сучасних реаліях Харкова та України механізми ЮНЕСКО не відповідають темпам і масштабам руйнувань культурної спадщини, однак співпрацю з організацією слід продовжувати. Про це в інтерв’ю виданню “Думка” заявив архітектор-реставратор Віктор Дворніков.
За його словами, нинішні механізми роботи ЮНЕСКО не встигають реагувати на виклики, які спричинила повномасштабна війна в Україні. Водночас український офіс ЮНЕСКО залишається відкритим до співпраці та активно займається питаннями збереження культурної спадщини.
Він звернув увагу, що ухвалення рішень усередині міжнародної організації проходить через складні бюрократичні процедури, через що реакція на нові виклики сповільнюється. На думку Дворнікова, ЮНЕСКО має пристосувати свої підходи до умов війни та зробити процедури оперативнішими, аби діяльність організації давала не лише формальний, а й практичний результат.
Як зазначив реставратор, нинішня реакція міжнародних структур залишається слабшою за масштаб руйнувань, яких зазнають об’єкти культурної спадщини в Україні. Попри це, припиняти співпрацю з ЮНЕСКО не варто. Він вважає, що організація виконує важливу захисну та представницьку функцію, хоча головна відповідальність за збереження та відновлення пошкоджених пам’яток все одно залишається за державою.
Окремо Дворніков наголосив, що навіть внесення об’єкта до списку світової спадщини не гарантує швидкого фінансування відновлювальних робіт.