До Лозівської громади надійшло підтвердження про загибель військового Олександра Сергійовича Терещенка. Про це, як передає “Думка”, повідомило місцеве видання “Lozova News”.
Олександр народився 15 березня 1984 року в багатодітній родині в місті Лозова Харківської області. Він навчався у Лозівській загальноосвітній школі №11. Після завершення навчання почав працювати монтером колії на станції Лозова.
Ще до початку повномасштабного вторгнення російської федерації Олександр уклав контракт на військову службу та пройшов відповідну підготовку. У мирному житті захоплювався риболовлею.
Із перших днів повномасштабного вторгнення у 2022 році Олександр Терещенко став на захист України. Спочатку він воював у лавах Сил територіальної оборони України. У 2023 році продовжив службу в складі 48-го окремого стрілецького батальйону. Після реорганізації підрозділу у 2025 році до 48-го окремого розвідувального батальйону його зарахували до елітного підрозділу — групи роти спеціальної розвідки “М-13”. У її складі він виконував бойові завдання до останнього дня життя.
Бойовий шлях Олександра Терещенка проходив через найгарячіші ділянки фронту. У 2022 році на Ізюмському напрямку, перебуваючи в складі підрозділів територіальної оборони, він прийняв перші важкі бої. На Бахмутському напрямку та під час оборони Вугледара стійко тримав позиції під постійними артилерійськими й авіаційними ударами ворога. Навіть у найтяжчі моменти підтримував побратимів і часто варив гарячий борщ, щоб зігріти та нагодувати товаришів. У 2024 році в Херсонській та Запорізькій областях брав активну участь у боях на південному фронті, виконуючи складні бойові завдання та щодня ризикуючи власним життям заради захисту України. На Харківському напрямку, у складі роти спеціальної розвідки підрозділу “М-13”, виконував найскладніші та найнебезпечніші завдання в безпосередній близькості до ворога. Саме там його професійні якості розвідника й сапера проявилися найповніше. Побратими згадують, що позивний “Шустрий” точно відповідав його характеру — швидкий, рішучий, кмітливий і надійний у будь-якій ситуації.
За сумлінну службу, мужність і відданість Україні Олександр Терещенко був відзначений численними нагородами. У 2022 році він отримав медаль “Незламним героям російсько-української війни” та відзнаку Президента України “За оборону України”. У 2023 році був нагороджений медаллю “Почесна відзнака”. У 2024 році отримав медаль “За хоробрість у бою” 72-ї окремої механізованої бригади. У 2025 році був відзначений нагрудним знаком Міністерства оборони України “За зразкову службу”, нагрудним знаком “Україна або смерть” 72-ї окремої механізованої бригади, відзнакою Міністра оборони України “За поранення”, а також численними грамотами від командування 72-ї окремої механізованої бригади та командира військової частини А7290.
10 червня 2026 року молодший сержант Олександр Сергійович Терещенко загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Захарівка Чугуївського району Харківської області.
У нього залишилися донька Маргарита, дружина, батьки, дві сестри та брат.