Місяць: Березень 2026

Пожежі на Харковщині: Результати російських обстрілів

Масштабні пожежі спалахнули на Харківщині після російських обстрілів, внаслідок чого постраждали десятки людей. Рятувальники боролися з вогнем у різних районах області та міста.

На Харківщині внаслідок російських обстрілів сталися масштабні пожежі. Головне управління ДСНС України в Харківській області повідомило про постраждалих. За даними рятувальників, на території області було залучено до гасіння семи пожеж, спричинених ворожими обстрілами. Вогонь вирував у Чугуївському, Куп’янському, Харківському районах області, а також в Індустріальному районі міста Харкова. У селищі Шевченкове Куп’янського району ворожий обстріл спричинив пожежу площею 150 м кв., горіли два гаражі. У селищі Новопокровка Чугуївського району ворожий дрон влучив в приватний житловий будинок. Внаслідок вибуху постраждало 10 осіб. Вранці 5 березня в Індустріальному районі міста Харкова внаслідок падіння горіли уламки БПЛА на площі пожежі 1 м кв. Без постраждалих.

Внаслідок атаки БПЛА пошкоджено виробничий цех у Золочеві

Внаслідок атаки БПЛА “Шахед” пошкоджено виробничий цех у селищі Золочів на Харківщині. Окупанти здійснили обстріл селища 5 березня близько 00:05.

У селищі Золочів на Харківщині внаслідок атаки БПЛА “Шахед” пошкоджено виробниче підприємство. Про це виданню “Думка” повідомив начальник Золочівської селищної військової адміністрації Віктор Коваленко. За його даними, окупанти обстріляли селище Золочів сьогодні, 5 березня, близько 00:05. Ворог застосував дрони типу “Шахед”. Внаслідок атаки пошкоджено приміщення виробничого підприємства. Без постраждалих.

Збільшилась активність ворожих штурмів на території Харкова

Збільшилась активність ворожих штурмів на території Харкова. Генштаб ЗСУ повідомляє про чотири спроби прориву ліній оборони.

На території Харкова протягом попередньої доби зафіксовано чотири російські штурмові спроби. Станом на 8:00 четверга, 5 березня, про це повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.

На Південно-Слобожанському напрямку російські війська один раз намагалися прорвати лінії оборони біля населеного пункту Графське.

На Куп’янському напрямку російські війська здійснили три атаки у районах Піщаного, Курилівки та Ківшарівки.

Зміни в зайнятості та зарплатах у Харкові в січні 2026 року

У січні 2026 року на Харківщині спостерігалося збільшення кількості штатних працівників, але середня зарплата зменшилася через сезонні коливання. Статистичні дані Головного управління статистики у Харківській області.

У січні 2026 року на Харківщині спостерігалося збільшення кількості штатних працівників, особливо в промисловості. Однак, середня зарплата зменшилася через сезонні коливання. Такі дані оприлюднила Головне управління статистики у Харківській області, передає “Думка”.

За інформацією фахівців, у січні 2026 року кількість людей на робочих місцях зросла, а середня зарплата після святкового грудня суттєво знизилася. Кількість штатних працівників у січні становила 337,7 тисячі осіб – це на 1,7% більше, ніж у грудні 2025-го.

Найбільш активне розширення штатів відбулося в промисловості, де стало на 8,5% більше працівників – 87,7 тисяч. Освітян побільшало на 1,6% (61,6 тисячі), медиків та соцпрацівників – на 1,1% (40,2 тисячі).

Зарплати ж показали іншу картину. Середня платня штатного працівника в січні склала 22,8 тис. грн. Це на 12,5% менше, ніж у грудні. Пояснення цього полягає в тому, що у грудні традиційно виплачують премії, бонуси та 13-ту зарплату, що впливає на показники.

Найвищі середні зарплати отримували у сфері інформації та телекомунікацій – 65,3 тис. грн. Це майже в 5 разів більше, ніж у сфері мистецтва, спорту, розваг та відпочинку, де середня зарплата була найнижчою – 13,7 тис. грн.

Різні пріоритети: Соцодження про проблеми в регіонах України

Соцодження Київського міжнародного інституту соціології виявило, що корупція турбує значно менше жителів Харківщини, ніж в інших регіонах України. Основні проблеми для області – це війна, енергетична криза та рівень життя.

Харківська область характеризується специфічним переліком найважливіших проблем для її мешканців. Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, топ-3 проблеми для регіону – це загроза війни (67%), труднощі з енергопостачанням (29%) та рівень життя (26%).

На сході України, включно з Харковською областю, першочерговим є питання безпеки, яке визначили 67% опитаних. Це трохи менше, ніж у Києві (68%), але більше, ніж на Заході (64%).

Другою за важливістю проблемою є відсутність електро-, тепло- та водопостачання, яка названа 29% мешканців сходу. У столиці таку ж частку мешканців, що значно вище за середній показник по країні (24%).

Третє місце в рейтингу проблем займають економічні труднощі, зокрема, низький рівень життя, обмежені фінансові можливості та низькі рівні заробітних плат та пенсій – 26%.

Важливо відзначити, що поширеність корупційних проблем у Харковській області значно нижча, ніж в інших регіонах України. Лише 17% мешканців висловили стурбованість щодо цієї проблеми, що є найнижчим показником серед усіх макрорегіонів. На Заході та в Центрі цей показник склав 31%.

Економічні проблеми та брак робочих місць хвилюють 17% населення, що є найбільшим показником в Україні. Проблеми, пов’язані з мобілізацією, турбують 7% (у середньому 8%), а питання порушення прав і свобод – лише 3%, що є найнижчим показником серед регіонів.

Нові професори та доценти в освітніх закладах Харкова

Міністерство освіти і науки України затвердило 49 нових професорів та доцентів у освітніх закладах Харкова.

Міністерство освіти і науки України видало наказ про присвоєння вчених звань. У списку – 49 науковців із Харківщини, які отримали звання професора та доцента в різних галузях. Про це «Думці» стало відомо з наказу Міністерства освіти і науки України.

За даними документа, МОН офіційно затвердило нових професорів та доцентів у Харкові. Область отримала одразу 49 нових звань – це науковці з 20 різних установ.

Професорами стали 20 харків’ян:

* Медицина та біологія: Вікторія Диннік (Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН), Ірина Говбах, Віктор Комарчук, Світлана Старікова, Денис Музика, Ольга Бучнєва та Жанна Давидова (Харківський міжнародний медичний університет).
* Гуманітарні та соціальні науки: Олена Щербакова (психологія), Ольга Тищенко (кримінальне право), Віктор Василенко, Світлана Ващенко, Олена Федосова та Анна Боярська-Хоменко (педуніверситет імені Сковороди).
* Технічні та природничі науки: Любов Кобизєва (агрономія), Володимир Олійник (цивільний захист), Тетяна Дуюнова (право в біотехнологічному), Ольга-Олександра Михайленко (фармацевтична хімія), Віктор Джим, Нікіта Назаров, Марина Салун, Андрій Чугай, Кирил Руккас (комп’ютерні науки) та професори Каразінського університету.

Доцентами стали ще 29 науковців. Найбільше нових звань отримав Національний технічний університет «ХПІ» – одразу 15 доцентів у найрізноманітніших сферах: від хімії та інженерії до менеджменту та акушерства. Також звання доцента присвоїли викладачам.

Мудрик спростував позов проти УАФ щодо допінг-тесту

Футболіст Михайло Мудрик спростував інформацію про позов проти УАФ щодо допінг-тесту.

Футболіст із Харківщини Михайло Мудрик прокоментував розповсюджену інформацію про нібито поданий позов проти Української асоціації футболу. Згідно з повідомленням журналіста Віктора Вацко, яке було опубліковано на порталі “Думка”, гравець «Челсі» спростував ці твердження. Раніше з’явилися повідомлення про те, що юридична команда гравця зверталася до суду через можливе введення заборонених препаратів без його згоди під час перебування в таборі збірної України. Однак, як повідомив журналіст Віктор Вацко, у особистій розмові Мудрик заперечив факт подання позову. Михайло Мудрик у грудні 2024 року провалив допінг‑тест. Позитивний результат проби А показав наявність забороненої речовини, а згодом і проба Б підтвердила її присутність у крові спортсмена. Через це футбольна асоціація Англії оголосила про порушення антидопінгових правил. Сам гравець та його клуб категорично заперечують навмисне вживання заборонених речовин і намагаються з’ясувати причини їх потрапляння в організм. Михайло Мудрик (народився 5 січня 2001, Красноград, Харківська область) – український футболіст, лівий вінгер лондонського «Челсі» і збірної України. Він також є бронзовим призером молодіжного чемпіонату Європи 2023 у складі збірної України U-21.

Збільшення імпортних платежів у Харкову

У лютому 2026 року митні платежі в Харківській області зросли на 11,8% до 179,2 млн грн, що пов’язано зі збільшенням обсягів ввезення певних товарів та ефективними заходами контролю.

Протягом лютого 2026 року надходження податків від митниці в Харківській області зросли на 11,8% – до 179,2 млн грн. Як повідомляє Харківська митниця, бізнес забезпечив надходження до державного бюджету 179,2 млн грн митних платежів – на 18,9 млн грн (11,8%) більше, ніж за той же період попереднього року (лютий 2025 — 160,3). Збільшилися надходження до держбюджету і у зрівнянні з попереднім місяцем — у січні 2026 року їх сума складала 158,2 млн грн. Обсяги ввезення, а відтак і відрахування до бюджету за рахунок таких товарів, також зросли:

– електричні машини, обладнання та їх частини – на 16,4 млн грн або на 186% (з 8,8 до 25,2 млн грн);
– машини, обладнання, механічні пристрої – на 10,4 млн грн або на 97% (з 10,6 до 21 млн грн);
– алюміній та вироби з нього – на 6,1 млн грн або на 94% (з 6,5 до 12,6 млн грн);
– мідь і вироби з неї – на 3 млн грн або на 107% (з 2,8 до 5,8 млн грн).

Також додатково до Державного бюджету України у лютому було спрямовано 13,2 млн грн. Ці кошти отримані за рахунок контролю митної вартості товарів – 11,4 млн грн; класифікаційної роботи – 0,5 млн грн; контролю за визначенням країни походження – 1,3 млн грн.

Харківський регіон спостерігає значний приріст бізнесу

У 2025 році Харківщина стала одним з лідерів за чистим прирістом бізнесу, завдяки переїзду майже 553 компаній з Києва.

У 2025 році в Україні спостерігалося збільшення кількості компаній, що змінювали юридичну адресу. Майже 13 тисяч релокацій було зафіксовано загалом. Харківщина продемонструвала значний чистий приріст у 553 підприємства, ставши однією з найпопулярніших локацій для переїзду компаній з Києва.

Аналітичний сервіс “Опендатабот” повідомив, що українські компанії здійснили 12 558 релокацій (зміну юридичної адреси) – це на 11% більше, ніж роком раніше. З Києва виїхало 30% усіх компаній, що змінили прописку, а Київ залишається головним регіоном для реєстрації підприємств – 11 765 зареєстрованих компаній.

Найбільш активним сектором, що здійснював релокації, стала оптова торгівля. Також до списку популярних галузей увійшли будівництво, нерухомість, агросектор та роздрібна торгівля.

Загалом, чистий приріст бізнесу зафіксовано лише у восьми регіонах. Харківщина – серед лідерів з показником +553 компаній, на другому місці – Запорізька область (+419). Київ, навпаки, показав негативний результат з втратою 793 підприємств.

Крім того, приріст зафіксовано на Львівщині (213), Сумщині (177), Закарпатті (105), Херсонщині (95), Житомирщині (53) та Івано-Франківщині (48).

Зростання митних платежів у Харкові: Підвищення надходжень через збільшення ввезення окремих товарів

Митні надходження в Харківській області зросли у лютому 2026 року на 11,8% завдяки збільшенню ввезення електричних машин, обладнання та інших товарів, а також за рахунок заходів контролю.

У лютому 2026 року митні надходження в Харківській області зросли на 11,8% – до 179,2 млн грн. Як повідомляє Харківська митниця, бізнес забезпечив надходження до державного бюджету 179,2 млн грн митних платежів – на 18,9 млн грн (11,8%) більше, ніж за той же період попереднього року (лютий 2025 — 160,3). У січні 2026 року сума митних платежів склала 158,2 млн грн.

Збільшилися обсяги ввезення, що призвело до збільшення відрахувань до бюджету за такими товарами:

* Електричні машини, обладнання та їх частини – на 16,4 млн грн або на 186% (з 8,8 до 25,2 млн грн);
* Машини, обладнання, механічні пристрої – на 10,4 млн грн або на 97% (з 10,6 до 21 млн грн);
* Алюміній та вироби з нього – на 6,1 млн грн або на 94% (з 6,5 до 12,6 млн грн);
* Мідь і вироби з неї – на 3 млн грн або на 107% (з 2,8 до 5,8 млн грн).

Здійснені заходи контролю також сприяли збільшенню надходжень. До Держбюджету України в лютому додатково спрямовано 13,2 млн грн. Ці кошти отримані за рахунок контролю митної вартості товарів – 11,4 млн грн; класифікаційної роботи – 0,5 млн грн; контролю за визначенням країни походження – 1,3 млн грн.