Категорія: Освіта

Частка заяв до перших класів Харкова від родин, які перебувають за кордоном, щороку зменшується. У 2023 році майже 35% таких заяв надходили саме від сімей, які були за межами України.

Про це в ексклюзивному інтерв’ю виданню “Думка” повідомила директорка Департаменту освіти Харківської міської ради Ольга Деменко. За її словами, заяви на зарахування дітей, які перебувають за кордоном, до харківських шкіл продовжують подавати і зараз. Водночас кількість таких майбутніх першокласників поступово скорочується.

Як пояснила Деменко, у 2023 році до перших класів ішли діти, які виїхали за межі України у віці чотирьох-п’яти років. Тепер до школи йдуть ті, кому на початок війни було півтора-два роки.

Такі діти вже адаптувалися в інших країнах, відвідують там дитячі садки та підготовчі класи. Саме тому дедалі менше родин обирають паралельне навчання у Харкові.

Для школярів, які залишаються за кордоном, у місті створюють спеціальні класи з українознавчим компонентом. У них діти вивчають лише предмети, пов’язані з українською мовою, культурою та освітою, без дублювання всієї шкільної програми.

За словами Деменко, такі класи поки не стали масовими, однак у майбутньому можуть відіграти важливу роль у підтриманні зв’язку дітей з українською освітою.

У Харкові продовжують зводити перший підземний дитячий садок, однак про його відкриття найближчим часом поки не йдеться. Про це в ексклюзивному інтерв’ю виданню “Думка” повідомила директорка департаменту освіти Харківської міської ради Ольга Деменко.

Як зазначила Деменко, на об’єкті вже стартували основні будівельні роботи. За її словами, будівництво розпочато, але говорити про швидке завершення наразі не можна, оскільки триває основний складний етап — котлован, земляні роботи і так далі.

Вона наголосила, що підземний дитячий садок матиме суттєві відмінності від підземних шкіл. Якщо в підземних школах у дві зміни щодня можуть навчатися близько тисячі дітей, то дитсадок буде розрахований приблизно на 200 вихованців на день.

За словами директорки департаменту, це зовсім інша концепція, адже діти повинні тричі харчуватися, мають поспати, а також для них проводитимуть заняття. Саме тому за тієї самої площі охоплення дітей буде іншим.

Як повідомила Деменко, створення підземного дитсадка має допомогти молодим сім’ям залишатися у Харкові.

Окрім цього, до початку нового навчального року в місті планують відкрити ще одну підземну школу та ще одне протирадіаційне укриття під школою.

Деменко уточнила, що на кінець навчального року у Харкові мають сім станцій метрополітену, шість ПРУ і дев’ять підземних шкіл. До 1 вересня, за її словами, завершать ще одну підземну школу та ще одне ПРУ, тобто укриття під школою. Також, як вона зазначила, десь восени, у жовтні чи в листопаді, завершать ще одну станцію метрополітену.

Загалом кількість безпечних освітніх локацій має зрости із 22 до 25. Крім того, уже розпочалося будівництво ще двох підземних шкіл.

У Харкові педагоги, які працюють офлайн у підземних школах та метро, отримують надбавку в розмірі 30% замість стандартних 15%. Про це в ексклюзивному інтерв’ю виданню “Думка” повідомила директорка Департаменту освіти Харківської міської ради Ольги Деменко.

Як зазначила Деменко, у місті усвідомлюють, наскільки непросто вчителям поєднувати проведення занять під землею з дистанційним навчанням. “Так, це складно, це непросто. Але це вимушена необхідність”, – сказала вона.

За словами директорки, окремо змінити систему навантаження для педагогів підземних шкіл зараз неможливо, оскільки це визначають державні освітні стандарти. На одну ставку вчитель повинен проводити 18 уроків на тиждень, і це не залежить від того, проходять вони онлайн чи офлайн.

Водночас робота на підземних локаціях охоплює значно ширше коло обов’язків. Учителі зустрічають дітей, супроводжують їх автобусами, разом із ними заходять до підземної школи або метро, допомагають під час перебування на локації, а також проводять уроки.

Саме через це для таких педагогів запровадили підвищену надбавку. “Я знаю, що важко, я ж спілкуюся (з педагогами – ред.). Але всі, хто працюють офлайн, хто працює на підземних локаціях, одержують не 15% надбавки до заробітної плати, а 30%”, – повідомила директорка.

Також Деменко наголосила, що вчителі, які хочуть долучитися до офлайн-навчання, можуть звернутися до керівництва своєї школи або безпосередньо до міського департаменту освіти.

У Харкові цього року медалі отримали 1,2 тисячі випускників. У міськраді не вважають такі нагороди радянським пережитком.

Про це в ексклюзивному інтерв’ю виданню “Думка” розповіла директорка Департаменту освіти Харківської міської ради Ольги Деменко.

За словами Деменко, майже тисяча з 1,2 тисячі медалістів нині перебувають у місті.

Не погоджуючися з думкою, що відзначення медалями є радянським пережитком, Деменко сказала: “На кожному життєвому етапі є свої перемоги. Я вважаю, що це абсолютно правильно, коли дитина заслужено отримує нагороду”.

Вона також наголосила, що школа має не лише готувати учнів до НМТ, а й розвивати кругозір, інтелект і знання з різних предметів.

Питання збереження медалей у міськраді обговорювали з батьківською радою. Її представники одностайно підтримали нагородження випускників, які мають високі результати.

У Харкові в школах працевлаштували понад 600 педагогів, які через війну були змушені переїхати з прифронтових територій. Про це в ексклюзивному інтерв’ю виданню “Думка” повідомила директорка департаменту освіти Харківської міської ради Ольга Деменко.

За її словами, місто не лише приймає дітей-переселенців, а й надає роботу вчителям, які залишили свої громади.

“І вчителів-переселенців із прифронтових територій багато. Ми прийняли на роботу понад 600. Прекрасні педагоги, вони вписалися в колективи, вони добре працюють”, – сказала Деменко.

Також вона зазначила, що зараз у харківських школах навчаються понад 17 тисяч дітей, які мають статус внутрішньо переміщених осіб.

У Харкові приватні дитячі садки не змогли задовольнити попит родин на дошкільну освіту через високу вартість. Про це в ексклюзивному інтерв’ю виданню “Думка” повідомила директорка Департаменту освіти Харківської міської ради Ольга Деменко.

За її словами, перебування дитини у приватному садочку в середньому коштує від 15 до 20 тис. грн на місяць.

“Не кожна сім’я може собі дозволити 15–20 тис. грн на місяць витрачати на перебування дитини у приватному дитячому садочку”, – зазначила Деменко.

Родини, які мають фінансову можливість, користуються послугами приватних закладів. Для решти відсутність доступних дитсадків залишається серйозною проблемою.

Отже, приватний сектор не став повноцінною заміною комунальним садкам, оскільки значна частина харківських батьків не може щомісяця оплачувати таке навчання.

Ліцеї №3, 124 і 138 у Салтівському районі Харкова долучилися до пілотного проєкту реформи старшої школи. Про це в ексклюзивному інтерв’ю виданню “Думка” повідомила директорка Департаменту освіти Харківської міської ради Ольги Деменко.

За її словами, саме ці три харківські ліцеї з 1 вересня 2026 року першими в місті почнуть працювати за новою моделлю профільної старшої школи. Інші заклади мають перейти на неї на рік пізніше.

Учасниками пілотного проєкту Міністерства освіти і науки стали ліцеї №3, 124 і 138. Усі вони розташовані в Салтівському районі Харкова.

Як зазначила Деменко, ці заклади стали першопрохідцями, з якими тривалий час працювали та допомагали їм вибудувати концепції, оскільки цей процес є складним. Надалі, за її словами, інші ліцеї зможуть переймати їхній досвід.

У пілотних закладах планують відкрити три напрямки навчання: мовно-літературний, гуманітарний і STEM. Останній передбачає поглиблене вивчення природничих наук, технологій, інженерії та математики.

За інформацією Деменко, ліцей №3 раніше мав репутацію закладу з сильним викладанням англійської мови та переможцями всеукраїнських олімпіад. Водночас у ліцеї вирішили не зосереджуватися лише на одному профілі, щоб дати учням ширший вибір.

Для впровадження STEM-напрямку ліцеям потрібно облаштувати кабінети й лабораторії, а вчителям — пройти додаткову підготовку. Як пояснила директорка департаменту, на рівні міністерства є хороша ідея, однак для її реалізації необхідна відповідна база: якщо йдеться про STEM-напрямок, слід підготувати кабінети та лабораторії, а також забезпечити проходження курсів перепідготовки для вчителів.