Категорія: Бізнес

Кабінет Міністрів України повинен підтримувати підприємців, а не позбавляти їх можливості працювати. Мер Харкова та голова Асоціації прифронтових міст і громад Ігор Терехов висловив свою думку у телеграм-каналі, коментуючи рішення уряду про відтермінування запровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців (ФОП). Він зазначив, що це рішення є правильним і людяним, адже завдання держави під час війни полягає в наданні надійної підтримки людям. Впровадження ПДВ для малих підприємців у цей час, за словами мера, є рівнозначним вибиванню землі з-під ніг мільйонів українських сімей. Терехов також висловив переконання, що домовленість уряду з Міжнародним валютним фондом (МВФ) про відтермінування ПДВ для ФОП є важливим результатом і спільною перемогою. Він підкреслив, що держава повинна підтримувати підприємців, а не збільшувати податкове навантаження, особливо в умовах війни. Малий і середній бізнес є основою економічної стійкості країни та питанням виживання для прифронтових територій. Тому, за словами Терехова, Асоціація продовжить відстоювати підходи, зосереджені на людині, та працювати над рішеннями, які дозволять підприємництву функціонувати, розвиватися і залишатися в Україні.

У першому кварталі 2026 року в Україні було зареєстровано понад 11 тисяч нових фізичних осіб-підприємців (ФОП), що перевищує кількість закритих. Харків зайняв 14 місце за приростом нових підприємців. Це повідомлення опубліковане на сайті аналітичного сервісу “Опендатабот”, як зазначає “Думка”. За даними аналітиків, у перші три місяці 2026 року кількість нових підприємців перевищила кількість тих, хто закрив свою справу, на понад 11 тисяч. Ця тенденція свідчить про поступове відновлення малого бізнесу, незважаючи на умови війни. Загалом з січня по березень було зареєстровано 63,9 тисяч нових ФОПів, тоді як 52 623 підприємці припинили свою діяльність. Різниця становить 11,3 тисячі на користь нових відкриттів. Харків у цьому контексті посів 14 місце, з приростом у 276 нових підприємців. Найбільше нових ФОПів з’явилося у сфері роздрібної торгівлі поза магазинами, що включає продажі через соціальні мережі, онлайн-платформи та месенджери, де приріст склав 2,5 тисячі підприємців. Також активно відкривали бізнес у сфері освіти (+1,9 тисяч), консалтингу (+1,2 тисяч), інформаційних послуг (+1 тисяча) та оренди нерухомості (+862). Водночас деякі традиційні напрямки демонструють спад. Найбільше закриттів сталося у роздрібній торгівлі на ринках і з лотків – мінус 2,5 тисячі. Скорочення також зафіксовано у неспеціалізованих магазинах (-1 тисяча), ремонті побутових речей (-291), вантажних перевезеннях (-126) та сфері телемовлення (-125). Серед регіонів лідером за приростом став Київ, де кількість підприємців зросла на 1 826. За ним слідують Львівська (+1,6 тисяч), Дніпропетровська (+1,5 тисяч), Київська (+1,2 тисяч) та Одеська (+775) області. Найбільше скорочення спостерігалося у прифронтових та тимчасово окупованих регіонах. Зокрема, у Донецькій області кількість ФОПів зменшилася на 479, у Херсонській – на 224, у Сумській – на 204, у Запорізькій – на 97, у Луганській – на 56.

У Харківській області аграрії, незважаючи на безпекові ризики, активно проводять весняну посівну кампанію. Заступник начальника Харківської ОВА Євген Іванов повідомив, що аграрії Харківщини продовжують посівну кампанію в усіх районах, де це дозволяє безпекова ситуація. Основним завданням є проведення робіт у максимально стислі терміни та забезпечення стабільного функціонування агросектору. Станом на 16 квітня в області вже засіяно понад 57 тисяч гектарів ярими зерновими та зернобобовими культурами: пшениці — 4,3 тисячі гектарів, ячменю — 33,2 тисячі гектарів, гороху — 13,4 тисячі гектарів. Паралельно триває посів технічних культур. Восени минулого року на Харківщині було засіяно 372,8 тисячі гектарів озимих культур. У 2026 році планується засіяти близько 1,4 млн гектарів сільськогосподарських культур, з яких понад 0,7 млн — зернові та зернобобові. Структура посівів коригується з урахуванням безпекової ситуації, логістичних обмежень та економічної доцільності. Окрему увагу приділяють стану озимих. Наразі переважна більшість посівів перебуває у доброму та задовільному стані, перезимівля пройшла без суттєвих втрат. Посівна кампанія на Харківщині триває з урахуванням воєнних ризиків, погодних умов та ресурсних можливостей господарств. Аграрії адаптують технологічні процеси до умов воєнного часу: оптимізують витрати на матеріально-технічні ресурси, змінюють підходи до захисту рослин та обробітку ґрунтів, а також враховують наявність потенційно забруднених вибухонебезпечними предметами або тимчасово недоступних територій.

Харківська область зайняла сьоме місце в Україні за рівнем пенсій, увійшовши до десятки регіонів з найвищими виплатами. Про це повідомляє аналітичний сервіс “Опендатабот”, згідно з інформацією, наданою “Думкою”. Станом на початок 2026 року середня пенсія в Харківській області становить 7,2 тис. грн. Найвищі пенсії традиційно спостерігаються у Києві, де середній показник досягає 9,8 тис. грн. Найнижчий рівень пенсій зафіксовано на Тернопільщині, де пенсіонери отримують близько 5,6 тис. грн. Лише вісім регіонів України демонструють показники, що відповідають середньому рівню по країні або перевищують його. Найбільше зростання пенсій за рік зафіксовано у Рівненській та Житомирській областях – на 22% та 20% відповідно. Згідно з аналітичними даними, близько 2,8 мільйона українських пенсіонерів продовжують працювати, отримуючи в середньому 7,9 тис. грн на місяць. В Україні налічується 10,05 мільйона пенсіонерів, і лише за перші три місяці 2026 року їхня кількість зменшилася на 116 тисяч. Щороку цей показник знижується приблизно на 170 тисяч осіб. Від початку повномасштабної війни загальна кількість пенсіонерів зменшилася на 740 тисяч.

У березні 2026 року в Харківській області спостерігалося зростання споживчих цін. Найбільше подорожчали одяг, пальне та транспорт. За інформацією Головного управління статистики у Харківській області, споживчі ціни підвищилися на 1,8% у порівнянні з попереднім місяцем. Найзначніше зросли ціни на одяг і взуття, які подорожчали на 18,6%. Також відзначено підвищення цін на паливо та мастила (+12,7%), залізничні перевезення (+7,2%), яйця (+6,3%) та послуги автотранспорту (+5%). Водночас, деякі товари подешевшали: ціни на цукор знизилися на 3,7%, овочі – на 2,3%, сир – на 1,7%, фармацевтичну продукцію – на 1,4% та безалкогольні напої – на 0,7%. У річному вимірі (до березня 2025 року) ціни зросли на 8,1%, а з початку року – на 3,6%.

Протягом січня-березня 71 підприємець Харкова приєднався до програми “Власна справа” в рамках урядового проєкту “єРобота”. Як повідомляє Харківська міська рада з посиланням на обласний центр зайнятості, 68 осіб отримали мікрогранти для відкриття або розвитку власного бізнесу, а троє скористалися спеціальним грантом для учасників бойових дій. За інформацією Департаменту адміністративних послуг та споживчого ринку, загальна сума затвердженого фінансування перевищила 32,1 млн грн. Підприємці використовують грантові кошти для розвитку бізнесу в сферах громадського харчування, освіти, індустрії краси, виробництва та інших.

Протягом року вартість оренди однокімнатних квартир у Харкові зросла до 6,5 тис. грн, що є найзначнішим підвищенням серед великих міст України. За інформацією української платформи ЛУН, Харків очолив рейтинг міст з найшвидшим зростанням цін на оренду житла. За останній рік середня вартість оренди однокімнатної квартири збільшилася на 63% і тепер становить близько 6,5 тис. грн. Незважаючи на це, Харків залишається містом з найнижчими цінами на оренду серед великих обласних центрів. Для порівняння, в Ужгороді середня вартість оренди досягає 21,8 тис. грн, у Львові – 17,9 тис. грн, в Івано-Франківську – 17,5 тис. грн, а в Києві – 17 тис. грн. Оренда двокімнатних квартир зросла ще більше – на 82% за рік. Найбільше подорожчали трикімнатні квартири, які за рік здорожчали майже на 90% і в середньому коштують 15 тис. грн на місяць.

Господарський суд Харківської області призупинив виконання виконавчих дій щодо боргів ХТЗ до березня 2029 року внаслідок превентивної реструктуризації товариства. Це стало відомо з ухвали суду. Згідно з ухвалою, суд задовольнив заяву ПрАТ “Харківський тракторний завод” та зупинив примусове стягнення заборгованості з підприємства до 17 березня 2029 року. Мова йде про численні виконавчі провадження, відкриті на користь різних кредиторів, серед яких Пенсійний фонд, податкові органи, комунальні підприємства та приватні компанії. Суд встановив, що ще у грудні 2025 року був затверджений план превентивної реструктуризації підприємства, який передбачає відстрочку виконання зобов’язань на три роки з подальшим погашенням боргів протягом трьох місяців – до березня 2029 року. Суд дійшов висновку, що подальше примусове стягнення за старими умовами суперечить затвердженому плану та може унеможливити його виконання. Зокрема, арешти рахунків і майна обмежують господарську діяльність підприємства. В результаті суд зупинив усі виконавчі дії за відповідними провадженнями на час дії реструктуризації. Ухвала набрала чинності та може бути оскаржена в апеляції протягом десяти днів.

У березні 2026 року Харківська митниця забезпечила понад 272 млн грн митних платежів до державного бюджету. За інформацією митників, це найбільший місячний показник із початку року. Порівняно з лютим, надходження зросли майже на 93 млн грн (у лютому було 179,2 млн грн). Крім того, це більше, ніж за аналогічний період минулого року – у березні 2025 року митниця перерахувала 216 млн грн. План доходів виконано на 125%. Найбільше коштів надійшло від оформлення полімерів і пластмас – 74,6 млн грн. Серед інших товарів, які дали значні надходження, також було додатково спрямовано до бюджету ще 20,5 млн грн завдяки перевіркам митної вартості товарів, їх класифікації та визначенню країни походження.